Книги
Всі
Вірші
Всі
...
Палають квіти волошкові,
Гудуть і листями шумлять.
Від горя, болю чи неволі:
Сурмлять, нещаснії, сурмлять.
І кава їм - не рятівник.
Слово, також, - то не ліки.
А зірве грубо мандрівник -
Пізнають все у мертвім світі.
3
1
173
...
Холодний непроникний біль,
З очима пустими, з думками тихими,
Чуєш, не підходь, ти чуєш, згинь!
Не друзі ми і дружба наша - лихо.
Чи я створив тебе або життя тебе сворило:
Твоє обличчя кам'яне,
Воно мені чуже, немиле,
Ти чуєш, не моє, покинь мене.
Ти стер всі межі, все - химера,
Ти тихо підійшов й рукою обійняв плече,
Ти ніби тут, а ніби і далеко,
А холодом так коле й так пече...
....
Згори у полум'ї печалі,
Палай у сумі із розлук;
Щоночі ти відходь подалі -
Відходь у темряву із мук.
3
1
160
...
Моє мовчить, моє мовчить,
Як кіт сумний під батареєю.
Тролейбус за вікном червоний мчить,
Сріблястою серпневою алеєю.
Такий отрутний літній дощ,
Такі гіркі серпневі дні,
Трунок ядкий - твоє вино,
Що ти дала колись мені.
Чи за вікном, чи то з котом;
Чи сплю, чи мчу - короткий світ.
Один, з своєю кров'ю чи твоїм вином -
Подалі, поза болем, межі своїх літ.
Хотів би вірити в красу
Та за вікном, в душі - серпнева ніч,
Я вірю у життя, я вірю у людей,
Але навряд повірю знову я тобі.
Без серпня не було б краси,
Тролейбус не гримів би за вікном,
Не бачив зранку я б роси
І кіт не спав би ніжним своїм сном.
Тому так сталось, як і мало...
Поїду вдаль я, в далечінь,
А ти мовчи разом з моїм котом,
А може, таки скажеш щось мені?
(2017 рік)
8
0
338
