Real Monsters
Sometimes I get ashamed of my thoughts, cause as a human, I too get this curse or gift I don't know. Sometimes I get blamed, they say 'is that what you were taught'. Cause they judge me by my words and social appearance, and I say no. But I don't aware them of real monsters, cause I think they like fiction more. They call me mad cause I don't use coasters, they are more worried about the table that costs more. Costs more than most of humanity, where is that guy told that money can't buy everything? Oh, he was just acting. Now he is relaxing in his vanity, to be at the top, they would do anything. - Deepak Singh Solanki My IG - @life.is.a.great.story
2020-04-15 12:26:28
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
JENOVA JACKSON CHASE
Umm poem tells a whole story... Good writing.
Відповісти
2020-04-16 16:01:20
1
Інші поети
зірка
@kazochky
Ай
@bisovadivchina
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10795
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2973