Real Monsters
Deepak Singh Solanki
Sometimes I get ashamed of my thoughts, cause as a human, I too get this curse or gift I don't know. Sometimes I get blamed, they say 'is that what you were taught'. Cause they judge me by my words and social appearance, and I say no. But I don't aware them of real monsters, cause I think they like fiction more. They call me mad cause I don't use coasters, they are more worried about the table that costs more. Costs more than most of humanity, where is that guy told that money can't buy everything? Oh, he was just acting. Now he is relaxing in his vanity, to be at the top, they would do anything. - Deepak Singh Solanki My IG - @life.is.a.great.story
2020-04-15 12:26:28
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
JENOVA JACKSON CHASE
Umm poem tells a whole story... Good writing.
Відповісти
2020-04-16 16:01:20
1
Інші вірші поета
Don't ask me
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2502
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6081