Новинки

Не обіцяй

Не обіцяй того, Що в майбутньому зробити,ти не зможеш. Не говори про те,чого не бачив ти. У світі безліч брехунів,що не кохаючи дарують квіти. Мені всіх слів,ти знаєш і не треба. Я так втомилась від цих балачок, Мені б хотілось дій, А решта видумки з байок. Мені б хотілося спокою, Пожити хоча б трохи без тривог. Не думати про все на світі І випити пігулку від навʼязливих думок. Ще час летить так швидко-не встигаю. Вслідити,де? Коли і як? Мені би трошечки перепочити, Не бути в списку за життя вояк. Ти знаєш,а я бігати не буду, Писати і дзвонити теж. Чоловіка,коли цікавиш ти, Заради тебе покорить Еверест. І досить виправдання мати,на всі випадки і для всіх, Бо той хто хоче завжди поруч, а той хто ні,пастиме задніх.

Не так

Євгенія Стрельченко

Я до тебе їду, я до тебе йду, Хоч не має сліду, Котру вже весну. Ти у мандрах вічних— Я посеред живих. Я тебе покличу В душу вже пусту. Там же ж оселися. Я тобі позичу Спогади на двох , Сотні засторог, Які ти не чув, Коли Був! Не вмивайся зливами Очі мокрі й так. Я хотіла сивими— Не хотіла так !

Цвіт

Аліса Боняр

Зустрічай сонце в собі, Нехай воно проросте веселковим цвітом! Хай зажовтіє і зазеленіє, Мов весняний ураган! Роби своє життя своїм, Нехай воно палає барвами! -Любов проростає там, де цвіте надія

Турботи

Олексій Коваль

Турботи пронизали серце, Різка армада сліз скотилася на землю, Чути грюкіт цих малих краплинок, І впала могутнє тіло, На рідне неньку в обійми. Безсилля перед людьми, Коли біль йде ти тута, Аби слухати чиюсь турботу, Бо знаєш стріли болю, Що гнояться коли залишити їх в душі. Для декотрих нерви передчасна смерть, Для деяких це не варте уваги, І продовжують спокійно жити, Полинувши у свій комфорт.

Сніг падає

Олексій Коваль

Сніг падає, Тихе місто, покрите білим килимом, Чути веселий крик малечі, Романтичні побачення, Руки що зігрівають бурульки, А серце зігріває серце, Пережити зиму,я радію, Коли час зводить нанівець мої веселощі, Впадаю у горе самотини, У лісі вічного сна, Холодна труна, Сніг падає.

Єдине

Йоганн Верес

Холод, мороз давно вже минув Листя опалого не чуть під ногами Сміятися, плакати бути і буть Бо пам'ять єдине, що залишиться з нами

Зміни

Аліса Боняр

Моє життя як втеча від твого болю Щоб врятуватися, довелося вигризти собі серце, Покінчити з тією собою, Якою була раніше... Похмуре небо нависло над зорями. Коли воно прокинулось, Зорі заспівали з відчаю. Побачити б тепер твоє невимовне щастя, Твою невимушену радість там, Де моя давно померла... 12.03.2025

101

Сансара

Євгенія Стрельченко

І навіть Сонце потонуло, За краєм моря в тихий час. Там де тернисте минуле І загублений шанс. Це було вчора чи було ніколи, Що ми щасливі й молоді? Знову ми йдем по колу Сансари на Землі. Дивись,як сходить нове Сонце. Дивись, яке ти ж кохане дівча! Очі - чисте віконце, Із мудрістю минулого життя. Давай спробуємо знову! Помилки, карма, що там ще?! Дежавю. Була оця розмова! Яке знайоме твоє лице! Це було вчора чи було ніколи, Що ми щасливі й молоді? Востаннє ми йдем по колу Сансари на Землі.

назви́ мене

typeof null

Прийми мене. Я втомився блукати по світу. Знайди мені сенс. Мені, люто-дикому звіру. Вклади в мене мудрість. Мені, у порожню макітру. Вкради мене. Вкрий від сонця й дужого вітру. Навчи мене. Як з таким тягарем жити далі. Спаси мене. Виводь молитви́ на темній скрижалі. Вдягни мене. Сповивай мені різану душу. Вдихни в мене віру. Вклади у долонь нетямущу. Зламай мене. До нестями, до чорного болю. Здолай мене. Час обрати новý мені долю. Збирай мене. По шмáттю, на крихти, і знову до купи. Сховай мене. Як червону пляшку отрути. Катуй мене. Як інструмент своїх мрій. Кохай мене. Нарéшті я повністю твій. Цілуй мене. У вологі відкриті вуста. Жадай мене. Як опій примара бліда. Кори́ мене. Я найжахли́віший лиходій. Хвали мене. Я край усіх перипетíй. Ганьби мене. За мої найдрібніші гріхи́. Кляни мене. Це моє ярмо на віки́. Зітри мене. Попелом стану на твóїй шкірі. Вплети мене. В свій корсет і панчохи надії. Спали мене. Розвій мене в стáрому сáду. Збуди мене. Знайди в моїм стані розрáду. Бий мене. До кісток, донесхóчу. Укрий мене. Місяць рани лоскóче. Пригорни мене. Хочу бути ли́ше з тобою. Убий мене. Ти стала моєю труною.

Життя — це хвилі

Аліса Боняр

Відпусти і поринь в глибину, Дай мені лиш секунду, Лише одну... Життя — це хвилі, Що дарує свободу розуміння, Свободу вибору. Кричи, плач, Розповідай про недосяжне! Глибокі води помилують тебе, Й огорнуть своєю Вічністю, Повторюваної краси...

Тривожні думки

Olena Кim

Тривожні думки — Покиньте мене. Я хочу втекти, Та цей стан — не мене. Я прошу — хвилину лиш тиші У власній, змученій, голові. Щоб розум став хоч трохи ясніше… Благаю! Тихіше, тихіше. День — мов ліки, Ніч — я люблю,та в ній — найжорсткіші піки. Я не чую себе — Лиш страхи і тривоги… Замовкніть уже. Припиніть свої діалоги.

Сльози

Olena Кim

Серед дощу сховати можна сльози. Моє життя-то сонячне,то люті грози. А в снах моїх, мовчать, мов таємниця, Дівочі загадкові очі. Хоча вже стомлена давно Та все ж шукає щастя - де воно? Я так втомилась від кошмарів, Уві сні і наяву. У світі спокою давно немає, Я знову блукаю в дежавю. Стихай,тривога в моїй голові І дай хоч трохи відпочити. Щодня і щоночі-я в неволі Не знаю,як думки ці вкоротити.

Після смерті

Олексій Коваль

Кінець та початок, Життя йде надалі, Хоч я похований у рідній могилі, Потрібен привід людям тільки випити, А не пом'янути мене, Про цю нікчемну особу, Хоч говорять що добра і щира була. Всі на мою смерть, Напилися як свині, І забули цю могилу, Коли матінка-природа, Залишить малу луку, Де з моїх решток виростуть квіти, Зі спогадів мого життя.

Моя рожа

Олексій Коваль

Сплю,сплю, Штурхає невідома доля, Вставай,вставай- отакі голоси, Борсаюся наче малюк. Виганяють у світ чудес, Коли заснув у горі. Не вмів я жити, Але навчили бути собою, Давши маленьку троянду, Котра належить мені. Запах особливийч Це талісман,що пережив тисячі переживань моє крові, Іншим родам не зрівнятися з нею, Бо не коштували гірких сліз, Не бачили зігнуте каличиком тіло, Що горлало від болю. З мене садівник невдалий, Але оберігаю як своє життя. Дивлюся на колючки, Вони не лякають, Знаю що моя рожа, Підпустить достатньо близько, Аби я зміг відчути її тепло.

Луна светит

Полина

Сдвинь с пути любые сомнения, Пусть не будет места печали. Луна каждый день светит нам с неба, Даже если мы не замечаем. 07.06.25

Очки

Полина

"Розовые очки бьются стеклами внутрь"- Да,это правда,но всё же,послушай: В мире жестоком совсем не уютно? Ты загляни в свой мир-там ведь так круто! Твои достижения,цели,стремления.. Горят огоньком в глазах тех, кто так любит- Близкие люди тебя не забудут. Друзья рождены и на время печали, Когда сомневался-они отвечали. Снимай же очки и пусть ТВОЕ СЕРДЦЕ Наполнено будет розовым цветом. 12.06.25

Зниклий зв'язок

Лєна

Привіт. Ти знов пропав з радарів. Не подаєш ніяких знаків. Пройде ще рік чи два І хоп, і вуаля... І як ні в чому не бувало Спитаєш ти, як справи... А чи не задумувався ти, Що час іде, проходять всі роки... Життя минає і ми не молоді Втрачаємо моменти всі... Колись тебе я знала бездоганно, Твій кожен рух я знала наперед Тепер тебе не знаю — все оманно, Тепер для мене ти секрет. Мов тінь з минулого ти виринаєш, Ти вже не той, який колись... Чому мовчиш? Чому зникаєш? Чому від мене ти закривсь? Минуле більше не про нас, Майбутньому давно не час. Нажаль не вмієм зберегти Простий зв'язок, де я і ти...

101

Je me suis construite

ʏaʏa

Je me suis construite une cellule dans laquelle mes pensées s'entrechoquent, se cognent aux murs et se meurent avant même de prendre la forme de mes désirs inachevés.

Je sais pas écrire

ʏaʏa

Je sais pas écrire de poèmes, mais les bagues rouillées aux doigts, en haut d'un immeuble sous les étoiles, je m'imagine avec toi et on parlerait de tout et de rien, ce serait bien, j'ai mal aux pieds dans mes talons et le maquillage me piquent les yeux, mais je reste là à te regarder parce que j'ai trop mal au cœur lorsque tu regardes ailleurs sans m'écouter.

Спокій

ЕЛЕНА

Вибір - на тисячу векторів. Вартість - на сотню монет. Гарем - на десять спектрів. Репутація - на стервоплет. Варто вже скористатись Всім тим, що давно вже є. Щотижня святкувати, Слухати серце своє. Вирівняє скоро бульдозер Залишки сміття з життя. Зникнуть дурні й зажерлі. Всі підуть в небуття...

107

နာကြင်ရလိုက်တာ

Lifewith Alove

ကိုယ်ကိုကိုယ်ပဲချစ်တက်တဲ့သူတွေနားက ကျွန်တော်ဘာတွေများ.... မျှော်လင့်ခဲ့မိတာလဲ.... နာကြင်ရလိုက်တာ..... နှင်းခါ...... ကိုယ္ကိုကိုယ္ပဲခ်စ္တက္တဲ့သူေတြနားက ကြၽန္ေတာ္ဘာေတြမ်ား.... ေမွ်ာ္လင့္ခဲ့မိတာလဲ.... နာၾကင္ရလိုက္တာ..... ႏွင္းခါ......