Новинки

Обличчя хороброго воїна

На обличчі гордому й впевненому побачу я шрам, Йде помолитися він у холодний храм. Немає для нього закритих вже брам, Розвозив їжу він сиротам. І втратив ногу свою там, Тепер живе сам, Немає у нього батька й мами, Немає у нього брата й сестри, Лише у серці темні силуети. Недавно брата поховав, опікується тепер небесами. Не врятували його лікарі й медсестри, Не почує тепер переможні оркестри, Не заграє тепер маестро... Тепер для нього є ручка й лист Писатиме вірші під пісню-свист. Тепер він не артилерист, Тепер не зустріне його страшний терорист, Лише таксист...

121

Замок на Венері

Allan_Blaze

_Він_ Давай будемо разом з тобою, Як Місяць і Земля. Доторкнися до мене своєю рукою, Голову на плече мені схиля. Давай сядемо на кохання корабель, І вирушимо у вічну подорож. І не буде у нашому морі гострих скель. Візьму у руки акварель І розфарбую твоє сіре небо. Попливемо аж до яскравих зірок І покажу на Венері тобі я свій замок. Ти, як давньоримська богиня краси, Заполонила мене у своєму серці. _Вона_ Давай будемо з тобою разом завжди. Заполонила я тебе у своєму серці Як у темній клітці. Ти мене кохаєш, а я тебе ні.... Казав, що будеш чекати мене, так ось і жди! Ти маєш замок на Венері? Не вірю й не повірю я тобі! _Він_ Дай мені трішки часу І я докажу, що заслуговую на твою красу! Не віриш ти мені?! То попливемо разом у човні. Нехай хвилі нас несуть у безкінечну далечінь, Побачимо ми з тобою мій замок у вічному сні. І будемо там жити тисячі поколінь....

Шерлок Холмс і доктор Ватсон

Allan_Blaze

З Холмсом ми гуляємо, Нові історії для вас шукаємо, Злочинців, вбивців і крадіїв караємо, Справи таємні викриваємо. За столом сиділи чоловік і два великі детективи, "Я підняв усі архіви!!! Вже немає у мене сили. Навіть, перевірив морги і могили... – стримував сльози чоловік щосили. "Не хвилюйтеся! Ми знайдемо вашу доньку, Простягне вам ще малесеньку долоньку..." Довго шукали Шерлок з Ватсоном дочку Та знайшли лише з тілом нерухомим бочку! "Доню, моя рідна!!! Донечко... Що з тобою вони зробили? Тільки нелюди так би учинили...." Шерлок дещо зрозумів, І секрет великий він відкрив, Надовго батька у тюрму посадив...

207

Хто вона?

Сандра Мей

У неї карі очі, що нагадують сипучі піски. Пухкенькі губи, котрі б я цілував нестримно. Темне волосся то пряме, то кучеряве. Я так і не збагну хто вона зваблива Діва чи божевільний Козеріг, чи може, отруйний Скорпіон? В одну мить вона ніжна, добра, розсудлива, тиха й відповідальна , а в іншу божевільна й нестримна. Ця діва зламає твій бар'єр, серце підкорить й розіб'є. Вона йде на перекір правилам усім й ламає стереотипи всі. Теплими словами обійме, викличе посмішку на вустах, тебе вона розсмішить. Ця діва не з бреше, правду усю повідає і ти або приймеш її чи відвернешся. Та лиш ставши її ворогом твоє життя зміниться у раз. Не буде більше теплих усмішок й лагідних слів, котрий ти так любив. Вона стане твоїм катом. Стане сукою для тебе й життя перетворить у пекло. Бути її ворогом – небезпечно й смертельно. Її слова отруйні, серце розривають на тисячі шматочків. Твоя душа розбита. Ти просиш про милосердя та вона ще та стерва глуха... Її іменують отруйним Скорпіоном. Їй байдужі дівочі заняття, їй ближче до серця вільний степ, дикий вітер і нестримний мотоцикл. Її вабить небезпеки смак й швидкість невпинна, вона на гальма не натисне, вона краще розіб'ється, ніж зупиниться. Серце б'ється немов божевільне в крові адреналін вирує, а вона сміється немов божевільна. Це краще за алкоголь й наркоту. Лиш коли серце б'ється немов божевільне вона відчуває усю насолоду життя. Її іменують божевільним Козерогом. Прямолінійна красуня, яка сміхом чарує. Душа компанії, а заразом і серце. Нікого не залишить вона байдужим до себе. Добротою і ніжністю друзів огорне й підтримку їм дасть. Лиш глянувши на ню раз ти вже зачарованим був. Лиш поговоривши із нею ти її кохав. Її іменують звабливою Дівою. А хто вона для тебе вирішуй сам... ( Музою для написання цього твору була користувача цієї платформи. https://www.surgebook.com/_vladoooosss_ У неї за описом гарна зовнішність, цікавий характер й хобі)

171

Читаючи про війну твори...

Allan_Blaze

Читаючи про війну твори в дитинстві, Ми відчували страх і біль, А зараз йдемо в укриття ми мляві І проклинаємо москалів. А що буде коли закінчиться війна? Напевно, злагода, мир і спокійная країна. Не буде вже тих нервів й переживань, Які відчуваємо зараз. Не буде тих ридань й страждань! Не буде мирних і воєнних наших поховань! Не буде вже тривог і в Україні, і на душі! Не будемо боятись кожного шереху гілки груші! Не будемо боятись і тремтіти у холодному підвалі! Не будуть вже шукати нерухомі тіла в завалі! Не будуть кричати сирени тривалі! Не будемо ми у бомбосховищі ховатись на вокзалі! І втечуть з України всі москалі, Втікаючи щодалі, Будуть нас боятись, А ми будемо тихенько сміятись.

130

В холодную погоду...

Allan_Blaze

В холодную погоду Іду по тротуару. Немає уже льоду, Візьме у руки музикант гітару І лине пісня чарівна і нова. Іде гроза, по небі скаче блискавиця, Потече по шиї холодного дощу водиця, А я іду, іду й іду На електричку поспішаю, Лиш п'ять хвилин я маю. Знову запізнився... Знову шеф на роботі розізлився, А я іду, іду і поспішаю Шляху свого не знаю...

128

Врятуйте її, вас я благаю!

Allan_Blaze

Що за звук пролунав? Може снайпер в когось попав? Чи може поліцейський дрона пістолетом збив? Там чоловік нерухомо впав, А там "Слава Україні" пролунало Автоматною чергою когось кацап вбивав. Там оркестр виступав, Тривоги сигнал не пролунав, Дрон туди з гуркотом й свистом попав, Дитині ногу відірвав, Вагітну вбив, чоловікові голову осколком пробив, Шию комусь зламав. Димову хмару з гуркотом підняв, Людей в підвалі камінням і цеглою засипав. Смеркало. Людей досі під завалами шукали, Мертвих вже знаходили, А рідні били в груди рятувальника і голосно кричали: "Ні! Будь ласка! НІ!!!" Когось медик вірно рятував, В кареті швидкої реанімаційні заходи проробляв. "Дефібрилятор! Знайдіть дефібрилятор!!!" – голосно кричав. Але Бог душу жінки забрав, А чоловік її з сльозами кричав: "Врятуйте її! Допоможіть їй! Вона буде жити!" "Досить сльози лити!"– медик відказав – "Тобі ще жити й жити!" Багато людей тоді померло, Ні рятувальник, ні медик, ні Бог не врятував. Серце багатьох тоді завмерло...

124

Україна!

Allan_Blaze

Я не здамся без бою За Україну мою! Українці на ворогів підуть юрбою, А хто підніме на них зброю, Закрию їх вірно собою, Стану я бетонною для них стіною! Розсіяні по тій "країні" казкою, Сховаються за чорною маскою. Надихавшись димом-владою, Стануть перед своїми "воїнами" барикадою. Земля стала для тих варварів з головною вадою Жорсткою й смертною принадою. Заповнять свої пусті черепи неправдою, Як шухляду запиленую й давнюю. Стане для них Україна золотою звіздою, А ми будемо вас вбивати з огидою! Не буде більше цього розбою Не повториться цього двобою!

Кава на ґанку

Allan_Blaze

Сиджу на дворі на світанку І п'ю каву я на ґанку. Дивлюсь у далечінь серпанку. В одній руці тримаю кави філіжанку, А в іншій запалену цигарку. Обожнюю я ту завурку, Що купив у іспанця на ярмарку. Досиплю гірку цукру в філіжанку, Надягну найновішу вишиванку, А зверху теплую жупанку. Вийду я на двір ізранку І вип'ю каву доостанку.

265

Зорі

Сандра Мей

Небо нічне, зорями засіяло. При виді місяця вони вклонились й у тан веселий пішли. Ти подивись у гору, зорями помилуйся. Як кажуть легенди, то то душі людськії. Як кажуть люди, то то небесні світила. Як кажуть усі, то то інші планети. Давай згадаємо старі оповідки? Давай бажання загадаємо при виді падующої зорі?

Весна прийшла

Allan_Blaze

Сонечко вже світить, Небо вже блакитне, Розквітають квіти, Співають вже птахи. Радіють дітлахи, Метелики літають, Струмочки прокидаються, Сонце яскраво всім посміхається...

....

Сандра Мей

Душна людина, душна особистість такою завжди вона була... Її світ був нудним, як і вона сама. Та враз все змінилось! Мов птах злетіла у височінь. Та була вона без крил. Тому й розбилась...

119

Коли прийде весна

Марго Форевер

Весна та прийде чи ще ні, Але буде точно уві сні, Пташки співають надворі І тепло поселяється в моїй душі. На небі ні хмаринки й сонце усміхається, Тобі мені і всім щоб радісно і легко було, Воно у волоссі нашому грається Й зазиває в небо аби благо на землю зійшло. Ще зовнішніх ознак нема та відчувається її прихід, Неначе край усіх бід І ти знаєш що скоро все оживе, Тріпоче в очікуванні серденько твоє. Ти готуєшся зустріти її обіймами, як свято котре покінчить з війнами І запанує лад у всім світі, Немає іншої для цього миті!

244

Сова

Allan_Blaze

Іду по лісі темному й дрімучому І бачу я її... Сидить на дереві в пір'ї блискучому, Мугикає під дзьоб міцний страшні мелодії. Очима здоровенними на мене погляда, Десь близько в річечці тече холодная вода. Її погляд страшніше гепарда, Немає слів при вигляді її про милосердя. Кинулася на мене спересердя І кігтями своїми ненажерливо шкіру роздера, Схожа на шкуродера.... А я кричу "Допоможіть, Тільки серця свої від її кігтів і дзьоба бережіть"

195

...

просто веселка

А я повернулась додому, Усмішка не сходить з мого лиця! В моїх очах сяють зорі, Та в дикому танці кружляє душа! А я - нарешті щаслива, Не лише в мріях,чи може у снах! Ах, кожна дівчина - красива, Особливо, коли немає суму в очах!

185

Юпітер

Allan_Blaze

Ти моя Венера, А я твій Юпітер. Мені подобається твоя манера, Твоя краса і ніжність, Неоціненна для мого пера, А очей твоя безмежність, Мене ти серед тисячі планет обира, А я вперед, до тебе поспішаю, Про кохання взаємне впевнено знаю. Є багато гарних, яких ти заслужила, Але моє крижане серце поглядом розтопила. Надіюсь, що тобі я підійду І тебе я не згублю, Якщо виграв такий діамант, то під тисячі замків його сховаю. Подаруй мені своє кохання. У мене є таке бажання, Щоб ми разом з тобою були, І разом з тобою жили. Не мовчи, тебе я благаю, Бо сильно так, я без тебе страждаю. Твій погляд спалить всіх до попелу, А я вірно гляну в очі ті красиві І не заховаю посмішку ясну, Простягни мені руки вродливі, Навіть, якщо від них я помру. Побачу я в твоїх очах весну, Пташки про кохання пісні свої співають, Квіти яскраві для тебе ростуть. Без тебе загину, без тебе помру, Давай зіграємо в ту гру, Де ми будемо парою, До тебе я уві сні прийду примарою. І ніжно поцілую! Буктрейлер https://youtu.be/3Hy9UumBEWU

145

Форцелянова лялька

Сандра Мей

Дебютний бал на честь повноліття доньки графа. Цього вечора усі узріють красу схованої троянди... З ранніх літ вона була найкоштовнішим камінням у родині. Її тримали під замком у кімнаті, щоб вроду не зіпсувать. Її врода подібна до форцелянової ляльки. Її силует привабливий, мила на личку, очі чарують, від усмішки мліють. Така гарна,чарівна й тендітна. Нею захоплюються тисячі парубків й кожен хоче погратися. Та вона не створення для ігор. Вона існує лиш для краси. Її легко можна зламати й розбити. Один необережний рух й вона зламається. Одне необережне слово й вона заплаче... Її ніхто не прочитає, не збагне й не зрозуміє... Її думки— книга написана мертвою мовою. Її душа — немов, скриня пандори... Її доброта немає меж та це лиш фальш. За красою ховається понівечена душа. За теплою усмішко, біль За добротою щирою, ховається байдужість. А в її очах ховається зневага до дурнів й лицемірів. Ось така форцелянова діва юних літ...

142

Прокинься, душе моя...

Вікторія Тодавчич

Душе моя, чому ти знову спиш, Коли твій брат любові потребує? Та зрозумій – життя це тільки мить, А після – що? Ти згодна на тортури? Прокинься вже! Достатньо було сну, Іди покайся, розкажи, що маєш. Про гнів та заздрість, ненависть свою Все розкажи, й про те, як ти страждаєш. Кінець вже близько, вибір тут стоїть Що обереш, душе моя, сьогодні? Життя, що пролетить неначе мить, Чи Боже милосердя й вічну волю?

174

Поруч

Вікторія Тодавчич

Ти знай одне – тебе я не залишу, Нехай в огні пекельнім все згорить, Нехай життя для тебе тільки мить, Та буду поруч я і до загину. Нехай і холод, станемо, як лід Тебе я на хвилину не покину. Всередині ти наче ще дитина, Та кожну рису я люблю в тобі. Хай зміняться всі люди на землі, Хай океани висохнуть, моря. До тебе лину в кожнім слові я, З тобою поруч буду я всі дні.

220

Життя змінюється

Allan_Blaze

Не буду я більше чарочку пити, Про життя важке щодня нити, Не буду дурні думки в голові ліпити, Не буду кулаки об стіну через нерви бити, А буду спокійно я жити! Буду намагатися її я забути, В думках своїх я хочу заблукати, Як в лісі темному, нічному я хочу гуляти, Не хочу більше про кохання безмежне брехати, А хочу справжнє з тою єдиною мати! Не буде пісня про кохання лунати, А будуть кричати чвари-гармати.

Відчуття

Вікторія Тодавчич

Твоє кохання все розбудить в серці, Всі почуття шалені й запальні. Я думала, що там вже все померло, Та щось ожило знов на глибині. Твоя любов мене примусить жити, Не існувати й рахувати дні. Радіти й більше всіх тебе любити, І відчувати все неначе в сні. Коли сердечні двері вже закриті, Ти прийдеш в дім душі, як в рідним дім. Ти подаруєш знов бажання – жити, Всі відчуття шалені й запальні.