ᴅɪᴀɴᴀ ғɪʟ
2024-05-24 09:08:42
Думки вголос
Дорогий щоденник, я все ще обожнюю їсти, але ходжу голодна. Я все ще люблю спать та сплю по мінімум годин вдень. Це більше ніж неправильно. Чому, власне, ми маємо робити те, що треба, а не те, що хочеться? Я не турбуюсь про себе, та й найрідніші не знатимуть того. В холодильнику декілька яєць, трішки молока та й годі. В кишені всього трішки грошей. Вистачить може, хіба на картоплю. І це знову проблеми дорослих, я маю їх вирішувати та поїсти. Поїсти не тому, що люблю це, а хоча б для збереження життєвих сил. Це не моє життя, не мої дії. Дорогий щоденник, я не живу, я спостерігаю за власним життям десь зверху. Спостерігаю засмучена. Знову.