Іван Дурський
2022-12-23 11:37:23
Як ми на нуль попали. Частина друга.
Думки вголос, Особисте, Цікаве
На зборах я випадково покурив на ящику з гранатами, і також дізнався, що наш контрнаступ в Гуляйполі провалився. Орки розвалили частину ЗСУ перед нами. Казали десять танків наших поклали.
І ми, доблесна перша рота опиняємось за кілька км від орків. З автоматами й чотирма гранатометниками на всю роту. А напрям рахується танконебезпечний.
Протитанкові гранати в тебе є. Одноразові мухи в тебе є. Але є нюанс. Муха летить на 400 метрів. Гранату треба кидати на танк в безпосередній близькості. А от танк тебе розвалює з кількох кілометрів.
Ну та вже. Попали то попали. Почали швидко збирати на нічники. Перший день сиділи в гаражах, де колись тримали трактори.
Прибігає Генерал (позивний такий у сержанта):
- Розвідка доповіла, що зараз будуть гради.
Діватись нема куди, окопи не вириті, бо не було часу. Сидимо в гаражах слухаємо.
Падало за нами. Падало ближче. Падало по 128-ій бригаді за нами. Але ми того не знали, бо падало ближче. Фурик заліз десь під стару сівалку і копав саперною лопаткою, як по книжці. Тобто лежачи й з під себе. Казав потім: що з кожним прильотом сил в нього лише додавалось. Я потім дивився на ту яму. Як пивниця.
Забігаючи наперед скажу, що майбутні бліндажі Фурика були визнані кращими серед всього батальйону. Бо ніколи не пізно вчитись...
Мішель плювався, якого хера ми з автоматами без нічого важкого. Сергій спав. Толік казав, що все буде добре. Я ржав зі свого майбутнього кума і вмовляв переспати з нашою медичкою, бо та кинула на нього оком. Казав, якщо погодиться, то по нас не прилетить.
- То все на благо взводу, — переконував.
Майбутній кум не переконувався. Звісно, його впертість похитувалась від того, як снаряди прилітали все ближче. Але він встояв. Обстріл таки зарано закінчився.
В Гуляйполі за нами стояли чорні дими. А ми раділи, бо розвідка спрацювала. То потім я дізнався, що коли бригада чи батальйон переїжджає на нове місце, ворожа артилерія шле привітальне бомбардування.
Майбутній кум теж вирішив пожартувати й в нічний наряд він поліз корчами. Я подумав, що його силует то вороже ДРГ. Він нехотячи підіграв і діалог був такий.
- Стій, хто йде?!
- Я.
- Хто я?!
- Я це я.
І пішов ближче. Далі буде…