Друг
На першому уроці я дивився у вікно де на спорт майданчику у 1-А класу була фізкультура,але мене це не цікавило ,я лише десь там далеко поглядом шукав її.Милу дівчину яку встрів сьогодні зранку.
Сам я вчився у 1-B класі де було тільки 6 дівчат,але ніхто з них мене не цікавив.
Ось закінчився 3-тій урок і почалася обідня перерва.
Я обрав спокійне місце на даху ,і сперся об сітку яка огорожувала його. Відкривши свій бенто я розпочинав їсти ,але це було не на довго...
Навіть не почавши трапезу я почув шум від відкриття дверей,хтось зайшов.
Це була вона- мила,з багряно червоними очима дівчина, яка так припала мені до душі.
Вона мовчки не привітавшись сіла справа від мене з відстанню в один метр.
Я просто зробив вигляд ніби у цьому не має нічого дивного але тут вона сказала:
-Ти теж думаєш що вся ця метушня в перший день занять безглузда?
Моє серце почало битися повільніше ,і я зрозумів що вона така сама як я. Знаючи що вона мала на увазі я продовжив розпочату нею розмову:
-Ти маєш на увазі всю цю метушню з пошуком друзів?
Я думаю це нормально але не для мене.Не люблю коли маю від когось залежати,та й одного друга задля щастя буде досить.
Не встигши спитати як вона зрозуміла яку я маю натуру лише з першої зустрічі вона твердо і з усмішкою сказала:
-Давай дружити,ти не такий як всі,ми схожі.
Після цих слів я зрозумів дещо важливе - доля дала мені дещо бажане,те чого я сам того не усвідомлюючи хотів.
Сам я вчився у 1-B класі де було тільки 6 дівчат,але ніхто з них мене не цікавив.
Ось закінчився 3-тій урок і почалася обідня перерва.
Я обрав спокійне місце на даху ,і сперся об сітку яка огорожувала його. Відкривши свій бенто я розпочинав їсти ,але це було не на довго...
Навіть не почавши трапезу я почув шум від відкриття дверей,хтось зайшов.
Це була вона- мила,з багряно червоними очима дівчина, яка так припала мені до душі.
Вона мовчки не привітавшись сіла справа від мене з відстанню в один метр.
Я просто зробив вигляд ніби у цьому не має нічого дивного але тут вона сказала:
-Ти теж думаєш що вся ця метушня в перший день занять безглузда?
Моє серце почало битися повільніше ,і я зрозумів що вона така сама як я. Знаючи що вона мала на увазі я продовжив розпочату нею розмову:
-Ти маєш на увазі всю цю метушню з пошуком друзів?
Я думаю це нормально але не для мене.Не люблю коли маю від когось залежати,та й одного друга задля щастя буде досить.
Не встигши спитати як вона зрозуміла яку я маю натуру лише з першої зустрічі вона твердо і з усмішкою сказала:
-Давай дружити,ти не такий як всі,ми схожі.
Після цих слів я зрозумів дещо важливе - доля дала мені дещо бажане,те чого я сам того не усвідомлюючи хотів.
Коментарі