ЕЛА Троянська
2026-02-04 00:22:37
Думки вголос
(18+) Ти просиш знову сотворити Чудо,
Коли моє ти світло погасив...
Сказати "Ні, такого вже не буде"
Не зможу. І не вистачає сил...
Блакитне сяйво, здушене руками,
В куточках серця все одно живе.
Пекельне полум'я палає поміж нами
Мене лікує, тебе - вб'є...
В глибинах Аду дім мій рідний
І там завжди приймуть мене.
А ти продовжиш жити далі,
Спустошений, життя дурне й сумне...
А я розправлю свої крила
До ангелів знов полечу.
А ти дивитимешся знизу, Милий.
Й страждатимеш (бо так хочу).
Хай крила мої сірі й чорні
Але я все ж можу літати...
Тебе тягнути я не буду вгору.
Спущусь на землю. Й тут буду кохати...
Коханням проклятим суккуба...
Пробач, мій Любий...