Блог
Всі
Думки вголос
Te amo мій прекрасний Переможець
Зайди Героєм у мою Оселю
Поглянь на пагорби ожини
Твоєї файної дружини...
Te amo... не пробачу зраду!!!
Поріже їй лице катана...
Але ж як важко відмивати
Краплини крові на дивані...
Te amo...
Любий, я втомилась...
Напевно, час уже прийшов
Стрибнути разом, роздираючи всі рани...
Te amo... все в нас буде хорошо...
Думки вголос
Поцілунок...
Все сталося так швидко. Шуткували...
Показували одне одному на руки...
Дивилися будову м'язів і судини...
І раптом щось тебе накрило!
Сорочки наче не було, а тіло
Гаряче, наче сонце, понад мною.
І поцілунок осліпив і приголомшив,
Надавши тобі безкінечну владу.
Від пут столітніх ти мене звільняєш,
Цілуєш гирло рік й високі гори.
А сам навіки потопаєш
В моєму морі....
1
106
Думки вголос
Просто неймовірно... З 11.05.24 до сьогодення. Одна за одною - неприємні і дуже дивні події... Наче цілий шабаш відьмочок зібрався і творить не добрі речі...
1
171
Вірші
Всі
Твій великий...
Шаленію від твого великого...
Він в мені струною озивається...
Ще з таким нікого не зустріла я -
Він такий, такий вражаючий!!!
Він об'ємний і всепроникаючий
І жінки й чоловіки з нього дивуються.
А я просто тану, коли ти
Демонструєш його всюди, хоч на вулиці...
Завмирає серце, милий мій,
Коли так стаєш у звичну тобі позу.
Тисяча овацій, коли ти
Демонструєш свій великий розум.
Як люблю, коли розкривши мою книгу,
Ти вустами поцілуєш квітку.
Мудрості нектар із неї вип'єш
Пальці прикушу, та і не крикну...
Досвіду твого всі водоспади
Зверху на мене полинуть
І закрутять у водоворотах,
Й покладуть мене на спину.
А насіння мудрості й любові
Дасть в моїй душі коріння.
І мою красу, і твій великий розум
Зможе перейнять дитина...
6
0
537
Боулінг
Розпочинаю новий день
В дурних безцільних діях...
Серед брехливих слів, пісень,
Що начебто несуть надію.
Ау!!!! Погляньте лишень люди
Артистам треба також жити...
А їх всі виступи брехливі
Щоб з натовпу грошей струсити...
3
0
454
2d Всесвіт
Буденні справи - просто нудить...
Й отруту виплесну у відра й вірші...
Веселі речі геть забуду.
І з кожним роком буде усе гірше...
На сторінках і на екрані
Тіла, политі маслом й хтиві...
І тягнуть губи там неповнолітні
І думають, що так красиво...
І надивившись, ман'ячіють,
Ті , хто давно батьками мали бути...
Але чомусь ще досі скачуть,
З неповнолітніми, розкутими...
Хаос... Так ти любив це слово...
Тепер тримай його в реалі...
Щодня, листаєш, як сторінки книги,
Щоразу - нову кралю...
4
0
456
