Блог
Всі
Думки вголос
В шістнадцять так бажала
Сказати: "Я кохаю!"
А далі - так хотіла
Твоїх палких обійм...
І от коли так добре
І швидко все збулося,
Тікаю знову, знову
У свій просторий дім...
Казали : я - повія
І шлях мені - в ескорт...
А ти був моя Мрія...
Тепер вже - кібер-спорт
Один мені лишився.
Смаколики і "кохфе"
Безсонні довгі ночі,
І гордість, що я "профі".
Переслідую, наздоганяю,
Наче гончі пси , в агресії...
Я караю , перемагаю...
Не лікують так депресію...
Вже час онлайн покинути, та ні
І манять знову rpg вогні.
Вже краще так, ніж алкоголь -
Хоч щось заповнить пустку цю і боль...
І дивні та реальні миті у житті,
Коли так пристрасні були на самоті,
І тіло рухалось само собою
І називалось це коханням і любов'ю
Вже не забудеш,
Ні...
Думки вголос
Малина...
Ти пила мій нектар солодкий,
Крилами огортала стегна.
У прірві почуттів літали
І думали - так можна... й треба...
Чуттєвість квітку розгортала
Рум'яні вигини й долини.
На них ти недостигле все збирала.
Та добувала так мою перлину...
Повітря тепле... і отруйне...
І руки-крила...
Пам'ять стерта...
Це відчуття - таке безумне...
Та водночас - відкрите
І відверте...
Думки вголос
"Ти подзвонила
І чекаю, як раніше, зустріч
Серед Рожевих з квітками кущів
Там нас ніхто вже не помітить
Підемо годувать котів.
Ти дуже довго поглядаєш
На мій жирненький повний стан
Спеціально для тебе одягну
Відкритий й легкий сарафан.
Ти знала, і нервово кривиш губи,
Що я прийду не просто так.
Мої пестливі і великі груди,
Неначе подавали Знак.
Ти стримаєшся, адже Він теж в серці.
А я усмішкою дурю і потисну долоні.
Ми знаємо – це трохи більше дружби
Й нахабно я тебе тримаю в полоні."
"Ты позвонила
Жду, как раньше, встречи
Среди цветущих розовых кустов
Там нас никто уж не заметит
Пойдем кормить котов.
Ты будешь долго любоваться
На стройный полноватый стан
Специально для тебя одену
С открытой грудью сарафан.
Ты знала, нервно кривишь губы,
Что я прийду не просто так.
Мои призывно выступающие груди,
Как будто подавали знак.
Ты держишся, Он тоже в сердце.
А я лукавою улыбкой обману.
Мы знаем - это больше дружбы
И нагло я тебя держу в плену."
Вірші
Всі
Русалка і Святий
Давно це було:
В лісі темнім
Зустрілись дві прості
Душі.
Життя було таким буремним
Ці двоє ж
Милувались
У тиші...
Він був Святим, Вона - Магічна.
Кохання - це для них був гріх.
Вона сміялась тихо, істерично.
Для нього наставляти -
краще інших втіх.
Червоне плаття і звабливая людина
Раптово стала серед них.
Як гром небесний:
Є у них дитина!
Святий згрішив,
Плотських вкусив утіх...
Оскаженіла бідная Русалка
І в лісі наламала дров...
І довго дрова ті ламала,
Аж поки ти до нас прийшов.
І поки вірить тобі дуже,
Довіру збережи, мій Любий друже...
Я ж що змогла, те і зробила,
І допомоги прошу, Милий...
Бо хвора тема, що літає
Де вже можна і не можна:
Це Зрада...
В її серці лють палає..
Бережи нас, Боже...
0
0
29
Сині очі
В полоні безглуздих безсонних ночей,
Де усмішка дуже лукава,
Тону у безодні тих синіх очей -
Яскравих очей скандинава...
По тілу долоня блукає сама
Рельєфи так м'язів цікаві
А очі - неначе морозна зима -
З теплом літа дуже яскравим...
Той жар, що палає, огорне сповна
І тісно придавить в перину.
І ці самі очі побачить війна,
Вони ж побачать дитину.
В полоні болючім, між сотень ночей,
Де блискавки, рани і лава,
Потону у сльозах без милих очей
Без синіх очей скандинава...
0
0
37
Іграшка
Іграшка.
На кілька днів.
Красива лялька...
І доступна.
Для втіхи тіла...
Зрозумій:
Ця пустота -
Для тебе згуба.
Писати й набирати текст всі вміють.
Тату поблідне і спливе.
А ті, хто в захваті від тебе мліють,
Вже завтра тіло знайдуть, і нове.
Волосся
висмикне дружина.
Обличчя перекосить
Від гріхів.
І, навіть,
Ті твої коліна (й міжкоління)
Не вилікують...
І немає слів...
Тож дівчинка,
(і не моя)
Така розпуста
Підходить більше для старих п()вій.
Читай книжок побільше,
Златоуста.
І про хороше тільки мрій...
1
0
46
