ЕЛА Троянська
2026-04-12 12:03:52
Думки вголос
(18+) Життя коротке...
Тобі - лиш двадцять п'ять.
Такий сміливий -
В своїй ти справі інженер.
В селі ти міг збирати сливи,
Але збираєш інше ти тепер...
За їжею - за кілька кілометрів
Ти маєш обережно йти.
Що ж дивного - коли не стерпів
І пташку хижу
Вирішив збити.
Але такая злая доля -
Не стало пальчиків ледь-ледь.
Лікарня (днів на десять)
І знов воля!
Хто ж знав, що тут побачиш смерть...
Невмілі пальці слабо гнуться -
А тут потрібен хист і такт.
Он, чуєш, хлопці знизу десь сміються.
І кажуть, що такий мастак...
Та свіжі рани дали знати
Про себе болем... підвели...
Останній звук - це звук гранатів...
А далі - кола попливли...
І рине вже душа на небо,
А тіло - з хлопцями ще днів п'ять-шість...
І знаєш вже - робити як не треба.
Але ніхто вже їм не розповість....
Життя таке коротке... й я тебе не знаю...
Але історія твоя хоч так живе...
А то весь блог - в "Коханні" і "Кохаю"...
І від рожевих поні хтось реве...
На небі
Точно хтось очікує тебе...