ЕЛА Троянська

2026-06-29 19:01:27

Думки вголос

(18+) Вам - 30, а йому - 31... І доля в різний час тоді звела... І кілька років, днів, годин він скільки дарував тепла... Його пекельний і стійкий вогонь мене так ніжно гартував, щоб я змогла в житті прожити - він стільки сил у мене вклав... А Ви зустріли аватар, що сповнений його завітів... І ззовні - наче дівчинка, але всередині була я В... І дивувались Ви не з мене, а з його... Бо ви обидва такі схожі... Він - Демон з Пекла, Ви - із Сонця ясного. Але так дивно... Кожен з вас тривожив, неначе я зустріла близнюків, яких в дитинстві розлучили... Він вчив мене, як зрозуміти Y хромосом... Ви ж... теж мене тепер навчили... І зламані бар'єри не відновиш, і в глибині бажаю більшого... і ще... Лиш залишилося молитись і знов гуляти під дощем... Ви ж знаєте, що ласка - неймовірна сила і знову й знову направляєте її... Тоді була закута в біль, і не просила Мене від цього врятувати ( всі свої )... Й той біль, що повернувся в мої очі - із самого дитинства в мені існував... Так дивно - тільки Він його побачив... І Ви... І знову рятував... Але до Смерті я все ближче, тож руку відпустіть, будьласочка, облиште....