ЕЛЕНА
2025-07-24 00:03:37
Думки вголос
Біле-Синє-Чорне...
Відступаю, ховаюсь у темряві.
Бо злякалась Сонця твого.
Допомоги прошу у демонів.
І притулку від світла ясного...
Більше - чорного, більше - мороку.
Менше світлих пісень й молитв.
Більше страху, битв і пороху.
Слів дошкульних, як сотня бритв.
Твоє біле сяйво занадто живе...
Сині очі - як той океан...
Потойбічні демони ж кличуть мене.
І шепочуть: "Це знову обман..."
Страшно знову ставати на той же шлях,
Де в кінці - знову сльози та біль...
Біле-синє та Чорне - такий пейзаж,
Де морська не засохне сіль...