ЕЛА Троянська
2026-04-14 21:07:36
Думки вголос
(18+) Може варто частіше?
За кожен день, за кожную годину,
За кожну грішну щастя мить -
Прийшла пора, мій Милий і Єдиний,
Гіркії сльози довго лить...
Всі спогади, всі незбагненні фрази
У пам'яті моїй встають :
Жахіття, як тебе образила...
У серці - голки й очі сльози л'ють...
Чому так завжди? На пружинах
Заклацали всі двері і замки.
І знову: скута у полоні я людина,
Яку прокляли на віки...
Коли це сталося? Адже мене любили
І обіймали двадцять літ тому...
Чому загнала себе в клітку, Милий?
І не віддала нікому?...
Чому тебе я ображала й відштовхнула?
Міцніше в обладунки заховавшись.
Як черепаха у яйці... як в танку була...
А ти ходив, шукав шпаринку і стучався...
Вже час прийшов - історію свою
Я розкажу тобі на вухо...
Але уже час втрачено, тому,
Навряд чи ти захочеш
Слухать...