Видалити публікацію?
ЕЛА Троянська
2025-12-14 22:16:25
Думки вголос
(18+) Мара і Дуб. Із темряви й туману Із босими ногами. В лахмітті і страшна Іде собі Мара. І стежками побитими Через криваві битви Іде - неначе молода І в той же час - стара. Один і той же шлях у неї Повтор, неначе в Одисеї. Коханого лежить де труп - Там виріс молоденький Дуб. І йде щораз вона по краю Й той дуб шалено обіймає. Широкий, теплий, наче то людина Нагрітий Сонцем з серцевини. Слова кохання все Мара шепоче Та він її не чує - лиш листочками Лоскоче...
0