Секрет!? Вовк чи собака, що це?
Тримаючи парасольку, я спустилися вниз. Хтось шумів на кухні. Блін... Що робити!? Тож я з закритими очима побігла в кухню. ГУП... ГУП... А я когось ударила? Відкривши очі, я побачила песика схожого на вовка з голубими очима. Він скавулів від болю. Ем... пробач - промовила я. Звідки тут з'явився пес чи вовк!? не зрозуміло... Я погодувала його і лігши на диван, я задрімала. Тим часом поки я спала... Повернемося до наших хлопців.
Олег: їдь швидше!
Кирило: ти хочеш, щоб нас поліція затримала!?
Антон: заспокійтесь ми вже на місці.
Сергій: нарешті!
Ми всі вийшли з машини і взявши Алекса зайшли у дім. Зайшовши в вітальню ми побачили таку картину. Емі спить на дивані і біля неї розкидано одяг і їжа. В цей момент отямився Алекс.
Алекс: ааа ми вже в дома!?
Олег: так.
Алекс: зрозуміло. О Емі треба її розбудити...
Від голосів я прокинулась.
Я: ааа ви вже приїхали?
Антон: так принцеско))
Я: ааа а де песик!? він був тут!
Олег: який песик? тут не має ніякого песика.
Кирило: я пішов спати всім па па.
(Хм.. не вже секрет розкритий)
Я піднявся верх сходами та пішов до кімнати Дані. Тук.... Тук.... Хм..
Ніхто не відповідає...
Кирило: ау Даня ти тут.
Хм... ладно потім зайду.. І я пішов спати в свою кімнату.
Тим часом у Вітальні.
Я: хлопці ну, як відпочили?!
Олег: так відпочили...
Алекс: Емі я пішов в свою кімнату протверезію.
Я: окей Алекс. Ем хлопці.. а ви точно ніякої собачки чи вовка не бачили?!
Антон: ні нікого не було, коли ми прийшли принцеско.
Олег підійшов близько до мене і тихенько прошептав мені на вухо так, щоб ніхто не почув...
Олег: переодягнись і зайди до мене в кімнату, я буду чекати.
Я: що!? Чого це?
Олег: побачиш...
Олег: їдь швидше!
Кирило: ти хочеш, щоб нас поліція затримала!?
Антон: заспокійтесь ми вже на місці.
Сергій: нарешті!
Ми всі вийшли з машини і взявши Алекса зайшли у дім. Зайшовши в вітальню ми побачили таку картину. Емі спить на дивані і біля неї розкидано одяг і їжа. В цей момент отямився Алекс.
Алекс: ааа ми вже в дома!?
Олег: так.
Алекс: зрозуміло. О Емі треба її розбудити...
Від голосів я прокинулась.
Я: ааа ви вже приїхали?
Антон: так принцеско))
Я: ааа а де песик!? він був тут!
Олег: який песик? тут не має ніякого песика.
Кирило: я пішов спати всім па па.
(Хм.. не вже секрет розкритий)
Я піднявся верх сходами та пішов до кімнати Дані. Тук.... Тук.... Хм..
Ніхто не відповідає...
Кирило: ау Даня ти тут.
Хм... ладно потім зайду.. І я пішов спати в свою кімнату.
Тим часом у Вітальні.
Я: хлопці ну, як відпочили?!
Олег: так відпочили...
Алекс: Емі я пішов в свою кімнату протверезію.
Я: окей Алекс. Ем хлопці.. а ви точно ніякої собачки чи вовка не бачили?!
Антон: ні нікого не було, коли ми прийшли принцеско.
Олег підійшов близько до мене і тихенько прошептав мені на вухо так, щоб ніхто не почув...
Олег: переодягнись і зайди до мене в кімнату, я буду чекати.
Я: що!? Чого це?
Олег: побачиш...
Коментарі