Я виконала
Пів року пролетіли дуже швидко, через годину офіційна частина випускного, а він все ще не приїхав.
- А може просто він пожартував? - нервово сказала Ніка.
- Не говори дурниць! Він приїде тільки пізніше, ше навіть Віки немає, де ж вона ходе те одоробало. - заспокоює подругу Мар'яна.
Пройшла година, почався випускний. Мій однокласник взяв мене за руку і повів на сцену. Директор почав промову.
- Я хвилююсь, Віки все немає, де ж вона може бути? - шепотом каже Ніка до Мар'яни.
- Не знаю, но вже пізно.
Актовий зал вже повний місця вже всі зайняті. І тут в зал заході Віка і протіскується між людьми, а за нею хлопець в парадному костюмі і з великим букетом троянд в руці. Вони стають обоє і дивляться на церемонію.
Після церемонії
- Де тебе чорти носили тіло ти космічне, не могла передзвонити? - Мар'яна почала вичитувати Віку.
- Ну вибач, я мусила найти нашого героя. І я його нарешті найшла, вгадайте де?
- Звідки я знаю?
- Біля Маркету стояв і хотів підійти запитати до когось де тут школа. І я його сюди привела.
- Молодець.
- Ну тепер голубята, ідіть за мною, - сказала Віка.
Троє друзів пішли в пустий клас.
- А тепер музика, - сказала Віка і на колонці заграла улюблена пісня Ніки "Ed Sheeran Perfect".
Віталій підійшов і взяв Вероніку за руку і вони почати танцювати вальс.
- Ти все ж таки приїхав, не міг же ж я пропустити випускний своєї коханої - він ніжно поцілував її у щоку.
- К К Коханої? - заікаючись запитала Ніка у Віталіка.
- Так, а як ще назвати тебе, моя мила? - нахилився до неї ближче сказав хлопець.
Дівчата стояли в кутку і тихо хіхікали.
- Так, добре, а як ти заставила Віталіка танцювати вальс?- запитала Мар'яна у Віки.
- Знаєш йому зломаний ніс не пасує. - відповіла Віка.
Вальс кружляв їх би до нескінченості, але захід сонця заставив їх відірватися від танцю та подивитись у вікно. Цей випускний школа запам'ятає надовго.
- А може просто він пожартував? - нервово сказала Ніка.
- Не говори дурниць! Він приїде тільки пізніше, ше навіть Віки немає, де ж вона ходе те одоробало. - заспокоює подругу Мар'яна.
Пройшла година, почався випускний. Мій однокласник взяв мене за руку і повів на сцену. Директор почав промову.
- Я хвилююсь, Віки все немає, де ж вона може бути? - шепотом каже Ніка до Мар'яни.
- Не знаю, но вже пізно.
Актовий зал вже повний місця вже всі зайняті. І тут в зал заході Віка і протіскується між людьми, а за нею хлопець в парадному костюмі і з великим букетом троянд в руці. Вони стають обоє і дивляться на церемонію.
Після церемонії
- Де тебе чорти носили тіло ти космічне, не могла передзвонити? - Мар'яна почала вичитувати Віку.
- Ну вибач, я мусила найти нашого героя. І я його нарешті найшла, вгадайте де?
- Звідки я знаю?
- Біля Маркету стояв і хотів підійти запитати до когось де тут школа. І я його сюди привела.
- Молодець.
- Ну тепер голубята, ідіть за мною, - сказала Віка.
Троє друзів пішли в пустий клас.
- А тепер музика, - сказала Віка і на колонці заграла улюблена пісня Ніки "Ed Sheeran Perfect".
Віталій підійшов і взяв Вероніку за руку і вони почати танцювати вальс.
- Ти все ж таки приїхав, не міг же ж я пропустити випускний своєї коханої - він ніжно поцілував її у щоку.
- К К Коханої? - заікаючись запитала Ніка у Віталіка.
- Так, а як ще назвати тебе, моя мила? - нахилився до неї ближче сказав хлопець.
Дівчата стояли в кутку і тихо хіхікали.
- Так, добре, а як ти заставила Віталіка танцювати вальс?- запитала Мар'яна у Віки.
- Знаєш йому зломаний ніс не пасує. - відповіла Віка.
Вальс кружляв їх би до нескінченості, але захід сонця заставив їх відірватися від танцю та подивитись у вікно. Цей випускний школа запам'ятає надовго.
Коментарі