Чорна роща
— Це що таке ?
— Що ти собі позволяєш?
Звучали голоса в горі
Нені з котом наближалася до чорного лісу
— А що це за звуки ?
Спитала Нені кота
— Це ворони , вони приносять сюда погані спогади
— Я так і незпиталася як тебе звуть?
— Я ... ну ... Вшик
— Як ?
— ВШИК
— Таке враження що ти пчихнув
Засміялася Нені . Кіт зупинився і злісно подивився на неї.
— Все я мовчу
《подумки》Здуріти можна я розмовляю з котом , скільки мені років ?
— А дуречі скільки ?
— що скільки ?
— Ну скільки тобі років ?
— Стоп , ти читаєш мої думки?
— Не відхиляйся від відповіді
— Ок , мені 16
— І яка в тебе сім'я?
— в мене ... ну нормальна така як в всіх мама , тато ну і брат , а що ?
— А вони тобі рідні ?
— Дочого ці питаттня ?
Вони війшли в середину рощі
— Якшо я дав питання значить треба дати відповідь
Він крикнув , Нені зупинилася
— Ні вони мені не рідні , мене всиновили
Після цієї фрази Вшика ніби підмінили
— Тебе ще щось цікавить?
— Ну .... я... би хотіла
Затнулася Нені від неочікуваної доброзичливості
— Я би хотіла знайти своє дерево тут у чорному лісі спогадів , може знайду своє минуле
— Це неможливо
— Чому ?
— З часом зрозумієш
Нені підійшла до одного тоненького дерева , до якого було привязано світло оранджовий листок на якому писало
віддали в дитячий будинок
— А це ...
— Перша погана згадка в дитячій пам'яті , потім з часом коли дерево буде рости то цей листок пропаде а появиться плід
Доповнив Вшик . Вони не довго блукали лісом , так як Нені небуло приємно чути всі ці голоса , бачити поганні спогади .
— Що ти собі позволяєш?
Звучали голоса в горі
Нені з котом наближалася до чорного лісу
— А що це за звуки ?
Спитала Нені кота
— Це ворони , вони приносять сюда погані спогади
— Я так і незпиталася як тебе звуть?
— Я ... ну ... Вшик
— Як ?
— ВШИК
— Таке враження що ти пчихнув
Засміялася Нені . Кіт зупинився і злісно подивився на неї.
— Все я мовчу
《подумки》Здуріти можна я розмовляю з котом , скільки мені років ?
— А дуречі скільки ?
— що скільки ?
— Ну скільки тобі років ?
— Стоп , ти читаєш мої думки?
— Не відхиляйся від відповіді
— Ок , мені 16
— І яка в тебе сім'я?
— в мене ... ну нормальна така як в всіх мама , тато ну і брат , а що ?
— А вони тобі рідні ?
— Дочого ці питаттня ?
Вони війшли в середину рощі
— Якшо я дав питання значить треба дати відповідь
Він крикнув , Нені зупинилася
— Ні вони мені не рідні , мене всиновили
Після цієї фрази Вшика ніби підмінили
— Тебе ще щось цікавить?
— Ну .... я... би хотіла
Затнулася Нені від неочікуваної доброзичливості
— Я би хотіла знайти своє дерево тут у чорному лісі спогадів , може знайду своє минуле
— Це неможливо
— Чому ?
— З часом зрозумієш
Нені підійшла до одного тоненького дерева , до якого було привязано світло оранджовий листок на якому писало
віддали в дитячий будинок
— А це ...
— Перша погана згадка в дитячій пам'яті , потім з часом коли дерево буде рости то цей листок пропаде а появиться плід
Доповнив Вшик . Вони не довго блукали лісом , так як Нені небуло приємно чути всі ці голоса , бачити поганні спогади .
Коментарі