Єва Лук'янова
2024-02-10 12:03:47
Наступна глава готова.\Описи битв
Новини, Питання, Потрібна допомога
✨Привіт, любі друзі! Що ж, я поповнила свою книгу наступною главою. Тому бажаючих запрошую до читання...)
✨Це була досить складна для мене глава, тому що мені потрібно було описати битву на мечах, і ця битва повинна була написана досить розгорнуто та детально. Адже це перша битва гг Дена, на яку він так довго чекав. Всі події до цього моменту, він не дозволяв собі протистояти ворогам в повній мірі, так як приховував від друзів свої здібності. З цієї глави, нарешті, Ден зрозумів, що дороги назад більше немає. Ну і з цієї глави почнеться, напевне, екшн, де подібних сутичок з ворогами буде більше.
✨Чесно кажучи, описувати битви детально я не можу сказати, що вмію. Це досить складно, так як це не якась звичайна сцена із життя, яку ми спостерігаємо кожен день. А оскільки в моїй книзі таких моментів буде безліч, мені потрібно було ці моменти пропрацювати в своїй уяві. Я обожнюю спостерігати за подібним в мангі/аніме/дорамах/фільмах/серіалах, але щоб описати самій, потрібно було цілковито зануритись у сцену, відтворити все до деталей, ну і звичайно ж, прожити це з головним героєм разом, інакше ніяк. Тому зараз у мене питання до інших авторів, які теж описують подібне. Ви подібне писали? Якщо так, то де конкретно я можу це прочитати? Яка книга та розділ? Мені це потрібно на майбутнє, адже всі ми вчимося одне в одного. Розумію, подібне частіше описують автори чоловіки. Тому будь ласка, поділіться своїм досвідом...) Буду рада прочитати, взяти для себе якісь моменти на майбутнє, адже мене ще чекає не одна така битва. Нижче викладу невеликий шматочок з розділу, але якщо хочете прочитати всю битву, то запрошую Вас зазирнути в останню главу мого роману «Дім втрачених ілюзій», яка так і називається — «Битва з Сіарою», і прочитати з самого початку — і до трьох зірочок. Чесно, я боролась з собою, щоб не писати занадто багато з цією сценою, але вийшло все одно не мало. І я, можна сказати, отримала справжній кайф, коли це описувала (автор садист і мучитель — я завжди від подібного кайфую). Тому б з радістю взяла ваші сцени з книг собі на озброєння..))
✨Ось мій уривок:
✨Дочекавшись найсильнішої атаки, Ден різко метнувся убік, і, відштовхнувшись ногами від невеликого пня, зробив перекид у повітрі та приземлився на землю позаду горянки. Сіара відреагувала швидше, ніж він очікував, і знову замахнулась мечем. Ден відбив атаку і, зробивши черговий стрибок, вдарив її ногою. Вона похитнулася, але встигла штовхнути його в бік, який ще до кінця не загоївся після аварії. Денис відчув різкий біль, і, схопившись рукою за забите місце, невдало приземлився. Сіара не стала зволікати, і, скориставшись його поразкою, завдала ще одного удару ногою. Ден упав на спину, вдарившись головою об кам'янистий виступ. Перед очима попливли плями, а подих збився.
Якщо так буде продовжуватись, він рано чи пізно їй програє. Ден спробував підвестися, щоб швидше повернутися в тверезий стан, але цієї миті сталося непередбачене. Сіара опинилася над ним і замахнулася мечем. Ден різко смикнувся, і гостре лезо горянки увійшло в плече його правої руки.
Біль був такий сильний, що практично вибив його з реальності. Ден видав хрипкий стогін, схопившись за рану.
— Ну що, настав час закінчувати, любий. Змушена зізнатися — було весело.
— Йди до біса! — огризнувся він і підірвався на ноги. Сіара лише з усмішкою спостерігала за його рухами. Невже подумала, що він здався? Ден, відкинувши замішання, знову став у бойову позицію. Рана пульсувала, а по руці котилася гаряча кров. Ні, він ніколи не відступить. Поки у свідомості — битиметься до останнього. Занадто довго він чекав моменту, коли зможе використати свої вміння на повну.
Вони знову схрестили свої клинки. Повітря розсікалося ударами крицевих лез, утворюючи спалахи, подібні іскрам. Ден перетворився на сталевий вихор. Так швидко він не рухався ще ніколи, перебуваючи на піку можливостей. «Швидше, ще швидше!» Він прискорювався з кожною секундою і, ігноруючи біль у руці та неясну свідомість, завдав горянці все більше блискавичних ударів. Попри те, що вона ухилялася від прямих атак, її руки почало покривати дедалі більше подряпин і колотих ран, через що її сірий лаковий костюм став схожим на подерті шматки лахміття. Вони зіткнулися одне з одним, як божевільні фанатики, які прийняли рішення або виграти, або померти. Битва розгорілася з такою силою, що шматки ґрунту відлітали від ударів клинків, що періодично торкалися землі, а іскри від схрещування зброї сліпили очі. Саме місце, де вони билися, немов почало ламатися, не витримуючи такої напруги.