Продані почуття.
У селі "Рознальдій" живе проста дівчинка "Фінікс" їй одинадцять. Вона доволі плаксива, але дуже весела. Так ці риси тяжко поєднати, але це так.
Дівчина поспішала до школи,зібравши портфель вона вирушає у школу. Там її чекають друзі, нові шкільні завдання. Фінікс надзвичайно була плаксива. Тільки хтось підіб'є її коли вона наливає воду, вона відразу в плач. Сьогодні день був надзвичайно простим але, до школи взавтра мали прибути лікарі.
-Діти! - Голосно промовила вчителька. - До нас взавтра приїдуть лікарі, вони будуть робити вам щеплення але не бійтеся це не боляче!
- Маріє Петрівно! - Вигукує один з учнів. - А якщо батьки не хочуть їх робити?
-Це для всіх, батьки обов'язково мають поставити свій підпис на листочку.
Настрій Фінікс надзвичайно сильно знизився. Вона дуже боїться уколів.
Цілий день вона була дуже в'яна й сумна.
Закінчились уроки. Дівчина поверталася додому.
-Щеплення? .... Чому? Навіщо? .... Якщо чесно я його не боюся, але я знову розплачусь..
Я не хочу знову плакати і щоб це бачили всі... Не хочу відчувати ці почуття....!!
-Крикнула Фінікс.
-Це мені надзвичайно заважає!! Я так не можу!
-Заважають? - Спитав незнайомий голос. Він говорив так неначе йому зовсім байдуже. Але, чому ж питає? - Не хочеш мені їх продати?
-Пробачте, це я просто від злості. - Тихенько промовила вона.
-Слухай, я все чула, я можу купити їх?
-Як би...
- А, що ? Це можливо? Просто признач свої почуття мені. Скажи "Мородапіо почуття. Ти моя воля ти і я. Передаю Мерсен почуття я." - Сказав ще більш байдужий голос.
-Добре, я спробую запам'ятати. Мородапіо почуття. Ти моя воля ти і я. Передаю Мерсен почуття я.
Раптом Фінікс побачила всі щасливі моменти свого життя. Коли вона склала контрольну з математики на 12. Коли їй подарували іграшкового ведмедика. Її сімейне фото... Згодом пішли сумні почуття. Іх було набагато менше за веселі. Вона можливо дуже часто плакала. Але не по своїй волі. Моменти коли старшокласники забрали її улюблену іграшку, коли вона побила улюблену вазу мами, коли вона впала і зробила велику рану на нозі, прощалася з кращим другом... Пролетіти й злі моменти. Коли вона злилась на свою подругу, кричала на сестру. Таких моментів було дуже мало.... Всі моменти з життя пролетіли перед очима.
Дівчина поспішала до школи,зібравши портфель вона вирушає у школу. Там її чекають друзі, нові шкільні завдання. Фінікс надзвичайно була плаксива. Тільки хтось підіб'є її коли вона наливає воду, вона відразу в плач. Сьогодні день був надзвичайно простим але, до школи взавтра мали прибути лікарі.
-Діти! - Голосно промовила вчителька. - До нас взавтра приїдуть лікарі, вони будуть робити вам щеплення але не бійтеся це не боляче!
- Маріє Петрівно! - Вигукує один з учнів. - А якщо батьки не хочуть їх робити?
-Це для всіх, батьки обов'язково мають поставити свій підпис на листочку.
Настрій Фінікс надзвичайно сильно знизився. Вона дуже боїться уколів.
Цілий день вона була дуже в'яна й сумна.
Закінчились уроки. Дівчина поверталася додому.
-Щеплення? .... Чому? Навіщо? .... Якщо чесно я його не боюся, але я знову розплачусь..
Я не хочу знову плакати і щоб це бачили всі... Не хочу відчувати ці почуття....!!
-Крикнула Фінікс.
-Це мені надзвичайно заважає!! Я так не можу!
-Заважають? - Спитав незнайомий голос. Він говорив так неначе йому зовсім байдуже. Але, чому ж питає? - Не хочеш мені їх продати?
-Пробачте, це я просто від злості. - Тихенько промовила вона.
-Слухай, я все чула, я можу купити їх?
-Як би...
- А, що ? Це можливо? Просто признач свої почуття мені. Скажи "Мородапіо почуття. Ти моя воля ти і я. Передаю Мерсен почуття я." - Сказав ще більш байдужий голос.
-Добре, я спробую запам'ятати. Мородапіо почуття. Ти моя воля ти і я. Передаю Мерсен почуття я.
Раптом Фінікс побачила всі щасливі моменти свого життя. Коли вона склала контрольну з математики на 12. Коли їй подарували іграшкового ведмедика. Її сімейне фото... Згодом пішли сумні почуття. Іх було набагато менше за веселі. Вона можливо дуже часто плакала. Але не по своїй волі. Моменти коли старшокласники забрали її улюблену іграшку, коли вона побила улюблену вазу мами, коли вона впала і зробила велику рану на нозі, прощалася з кращим другом... Пролетіти й злі моменти. Коли вона злилась на свою подругу, кричала на сестру. Таких моментів було дуже мало.... Всі моменти з життя пролетіли перед очима.
Коментарі