Fos_siL
2019-12-26 21:39:41
Різне, Думки вголос, Цікаве
Так, так це ще не все, що видає моя хвора свідомість на ніч.
Замальовка давня. Але, чому б і ні.
Присвячується цій дамочці(їй-богу звучить, як ніби їй під сорок) @child_of_art та її шаленій любові до людства.
Люди горять, спалахують від найменших іскор зоряного сяйва, відблисків неба у в воді, слів, що так старанно вириваються назовні.
Вони звивають стрічки свого чарівного, танцюючого вогню, намагаючись досягнути хмар.
Люди згорають...до тла, до сивого попелу й терпкого присмаку диму на язиці.
Вони згорають у нестримних поривах любові, у спробах обігнути небосхил, у шалених бажаннях і у багряних світанках.
Проте врешті-решт, вони, підносячих у іскрах та пеленах попелу, палають знову, знову і... Завжди.
І перед початком кінця, порожнечею схованою у речах, залишається лише одне: люди, що горять....