Думки вголос
Ось так виглядав "I will be alright/right to find/fight tonight" спочатку.
Сонце в зеніті, так багато людей. Поспішають, але вони живі та продовжують жити. Таємниці, мрії, проблеми, надії, вони ось тут, живі. Обережно я сплю, не буди мене та не грай дурня. Вечір, місяць, зірки так красиво і тут ти єдиний, стоїш та думаєш чому ти. Ранок ти прокидаєшся від сну парадоксального, тобі лінь, але таке життя, одягни маску та їди хоч від неї боляче, навіщо вона. Ніч ти на обриві мосту страшно-красиво, але чому ? Надоїло терпіти й жити та пам'ятати втрату цю, як жити? Вони брешуть собі, працюють втомно, та відпускають й живуть з цим. Закінчились сили, але я буду жити, просто трішки втомився на мить. Зустрінемось скоро знову у цю мить. Дивись який світлий спалах мені здалося чи ні. Загадай бажання падає зірка.
Яка версія все ж краще?