IRMA_SKOTT
2024-01-21 18:19:37
ІММЕРСІЯ
Думки вголос, Особисте
"...Промінь світла прожектора, що пробився через тріщину у скелі, змішавшись з пилом, відкрив жахливу картину. Наче сама смерть пройшлася босими ногами, залишаючи багряні сліди. Запах обпалених тіл в суміші з їдучим димом був наче безбарвна отрута, що викликає відразу. Голоси тих, хто благав про допомогу, хриплим болем відбивалися від байдужих скель. І навіть коли здавалося, що надія покинула це місце, залишалася крихітка віри – можливість вибратися на світло, попри темряву..."
Коли пишу про такі моменти, я пропускаю кожне слово крізь себе. Передусім, моя задача, як автора максимально занурити читача не лише в історію, а змусити вас відчути запах, звукові коливання, подих вітру та смак повітря.
Історія "МАРС шлях додому" змусить вас відчути!