В казематі розуму
мій розум виріс ґратами та став буцегарнею для мене, поневолив душу;
Особистий запис 09. 08. 2026
Я скучив за всім, що робило мене живим, Прогулянка та роздуми;
Я знову відчув цей запах. Так пахло літо 2025 і в цей момент я згадав все. Згадав і скучив, наче з того літа сотню років минуло, а літаки в небі ніби розважали мене. Згадав, та чи пригадаю навіщо? Зібрати до купи ці фрагменти не зміг. Мене турбувало тільки одне: "Це літо добігає кінця" – слова, що гучними дзвонами билися у моїй голові
Особистий запис 10. 08. 2026
Я звик до цього літа і взагалі, не хочу, щоб воно закінчувалося. Не хочу втрачати барви життя, не хочу, щоб мої суцвіття ейфорії колись зів'яли. Я хочу відчувати їх присутність вічно. Я волію і бажаю, щоб мої сновидіння залишалися кольоровими, а небо розмальоване фарбами. Без цього мені жахливо сумно та самотньо. Я не можу вирвати та позбутися того, що зі мною вже понад три роки;
Особистий запис 09. 08. 2026
Я скучив за всім, що робило мене живим, Прогулянка та роздуми;
Я знову відчув цей запах. Так пахло літо 2025 і в цей момент я згадав все. Згадав і скучив, наче з того літа сотню років минуло, а літаки в небі ніби розважали мене. Згадав, та чи пригадаю навіщо? Зібрати до купи ці фрагменти не зміг. Мене турбувало тільки одне: "Це літо добігає кінця" – слова, що гучними дзвонами билися у моїй голові
Особистий запис 10. 08. 2026
Я звик до цього літа і взагалі, не хочу, щоб воно закінчувалося. Не хочу втрачати барви життя, не хочу, щоб мої суцвіття ейфорії колись зів'яли. Я хочу відчувати їх присутність вічно. Я волію і бажаю, щоб мої сновидіння залишалися кольоровими, а небо розмальоване фарбами. Без цього мені жахливо сумно та самотньо. Я не можу вирвати та позбутися того, що зі мною вже понад три роки;
Коментарі