Останній уламок
Спадаючи на землю, червону кров, свою, побачив я .
Червона.... Як кумедно!
Ще більш кумедно те...
Що ми померли вже!
Авжеш є так.
Наша кохана, вбивця наша, поспішила підійти.
"Джей, а й справді не змінився ти!"
А вона скрізь сльози сміялась, а вона скрізь сльози цілувала криваві вуста.
Автор:
Ось і все! Кінець!
Очі застилає смерті пелена.
Білий в чорному, чорний в білому і червона кров.
Кінець.... кінець такий,
і мій такий ,гордості весь повний...
Уклін.
Червона.... Як кумедно!
Ще більш кумедно те...
Що ми померли вже!
Авжеш є так.
Наша кохана, вбивця наша, поспішила підійти.
"Джей, а й справді не змінився ти!"
А вона скрізь сльози сміялась, а вона скрізь сльози цілувала криваві вуста.
Автор:
Ось і все! Кінець!
Очі застилає смерті пелена.
Білий в чорному, чорний в білому і червона кров.
Кінець.... кінець такий,
і мій такий ,гордості весь повний...
Уклін.
Коментарі