Перший уламок
В вечері.В тихій затишній кімнаті ,на ліжку, сиділа гарна дівчина. А у неї, головою на колінах, лежав її коханий. Вона гладила його "їжак" волосся. А він безперестанно дивився в її карі очі.
—Ти мене зводиш з розуму—після цих слів він ніжно поцілував її руку.
—Джей, ми с тобою обидва знаємо, що навіть ,якщо ти зійдеш з розуму, то залишишся таким ж веселим і самозакоханим як і раніше. Почекай, а хіба досі ти не був божевільним?— Кажучи це дівчина видно дуже веселилася. Вона посміхалася , а в її очах забігали бісенята.
—Ну а хто як не безумець міг в тебе закохатися?— з цими слова він почав її лоскотати.
Місячні промені побачили їх вже в обіймах сну...
—Ти мене зводиш з розуму—після цих слів він ніжно поцілував її руку.
—Джей, ми с тобою обидва знаємо, що навіть ,якщо ти зійдеш з розуму, то залишишся таким ж веселим і самозакоханим як і раніше. Почекай, а хіба досі ти не був божевільним?— Кажучи це дівчина видно дуже веселилася. Вона посміхалася , а в її очах забігали бісенята.
—Ну а хто як не безумець міг в тебе закохатися?— з цими слова він почав її лоскотати.
Місячні промені побачили їх вже в обіймах сну...
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Перший уламок
- Джей, ти зводиш мене з розуму...
- А хіба він в тебе був? 😇😇😇😂
Відповісти
2018-10-24 19:33:43
1