Химера Зеленоока
2018-10-15 21:09:16
Мій хлопець - ЗНО...
Різне, Думки вголос
- Годі жерти моє печиво і мій час!
Я з ентузіазмом колотила наплічником широкоплечого індивіда, який з абсолютно флегматичним виразом обличчя дожовував мій ланч.
- Невдячна. - проковтнувши останнього коржика, миролюбно буркнув синьоволосий бурлака із тонелями у вухах. - Я твій квиток у майбутнє.
- Ти мій квиток до божевільні. - мученицьки простогнала, звівши очі до неба.
- Не перебільшуй. Я не такий вже деспот. Ну так, ти маєш готуватись, не спати, їсти раз на три дні і мотати нерви на списання, але це не привід вважати мене монстром.
- Справді? - рикнула. - Та в чорних проваллях під моїми очима скоро картоплю саджати можна буде, а кінцівки використовувати замість відбійного молотка!
- А хто сказав, що майбутнє коштує дешево?
- От тільки чи таке воно гарне, те майбутнє, яке ти пропонуєш? - спитала тихо.
- Хто зна... - зітхнув, і перевів на мене трохи сумовитий погляд. - У тебе ще печиво лишилось?