Kruhitka Dobro
2022-10-26 09:44:53
Моє особисте лицемірство
Думки вголос, Різне, Особисте
Моє особисте лицемірство. Що ж, якщо ми вже почали розмовляти про лицемірство, то я розповім і про своє. Згадаємо події 2014 року. Особливо глибоко копати не будемо, але виділимо деякий аспект — почалася справжня ВІЙНА. Не просто терористичний напад, не просто бойові дії, а справжня війна... Нажаль, тоді я не задумувався про події 2014 року як про початок війни, я думав, що «моя хата скраю - нічого не знаю» і це найганебніше для мене. Я був не правий. Хоч я тоді і був ще дитиною, але коли я запитував у дорослих, то мені нічого конкретного не казали: «кацапи що тут скажеш». Для мене тоді цей термін не зовсім був зрозумілий. Так от, війна, яка йде зараз, була названа мною війною тільки після 24, і це сумно і ганебно. Так як люди, які перенесли на собі жахи війни 2014 року і далі, такі ж люди як я і ви, ті хто це читаєте. Мені соромно за те, що я нічого не робив увесь цей час, до початку повномасштабного вторгнення, соромно, що я нічого не змінив, соромно, що коли у мене питали:«у вас , в Україні йде війна?», я відповідав:«ні це десь там, далеко», соромно, що я не шукав інформацію, не розбирався у питанні самотужки. Соромно, каюсь. Хоч я й не вважаю себе патріотом, та я вважаю себе людиною, тому мені соромно, тому прошу пробачення у всіх людей, які постраждали через мою бездіяльність. Хтось скаже:«і що б ти міг один зробити???», і буде повністю правий, один я не здатен ні на що, але якщо б я приєднався до такої ж групи не байдужих людей, то можливо б ця група щось і змогла б вдіяти. Може не група, може ціла Україна, може б і змогла б, якщо не зупинити війну, то хоча б змінити її вектор чи час, чи кращу підготовку. Можливо вмерло б менше людей, саме людей. Хоч на одного, чи на сто, чи на тисячу... Без різниці, все одно менше. Саме тому я лицемір, саме тому мені соромно. Як завжди всім миру ☮️. Не будьте лицемірами, будьте справжніми