Кузаня
2020-02-05 08:23:06
Версія 1.0
Цікаве, Думки вголос, Різне
Хм... Спочатку вірш "Люди чи звірі?" виглядав зовсім інакше. Та і напевно був трохи про інше. Просто він мені не сподобався, та я вирішила його переписати.
Сьогодні ж вирішила з вами поділитися версією 1.0:
***
Скажи мені, друже, як низько ми впали?
Про серце забувши тваринами стали...
І всі ті інстинкти прийняв до душі,
Ми станем людьми, як почнуться дощі...
Ти чуєш як кожна крапля вмирає?
Хай ця музика смерті в душі твоїй грає...
Бо тільки сьогодні повернув людський сум,
Ти серце відчуєш... Заплачеш від дум...
Бо кожна та крапля на сотні несхожих
Розіб'ється скоро об землю ворожих,
Усіх тих грунтів, що не дружать із небом,
Бо знають, що душу вернути нам треба...
Сидить лиш поет, у вікно споглядає,
І кожна та крапля із ним розмовляє...
На папері пером кожне слово проллється,
А для нас той весь сум у віршах збережеться...
Прочитавши вірша, ніжно пензлі узявши,
І всі краплі дощу на полотна поклавши,
У собі хтось відкрив сотні барв-почуттів,
І для нас їх зберіг поміж тих кольорів...
А музика смерті в душі чиїсь грала,
На серце давила, і спать не давала!
І скоро узявши гітару до рук,
Усі думи від мук стали схожі звук...
***
Якщо кому треба, то у висновку вийшов вірш ось за оцим посиланням: https://www.surgebook.com/ruomakun_youkatian/poem/lyudi-chi-zviri