- Ну поки єдине що я зрозумів, так це те що воно кругле та велике - подумав він у голос - Може це купол якийсь? Більше нема таких речей на що б це могло бути схоже. Ну зараз і перевіримо. - додав хлопчик а потів відійшов трохи назад та взяв камінь середнього розміру. Потім він сильно замахнувся та жбурнув камінь як можна вище. Камінь підлетів та впав майже на верхівку куполу і в момент зіткнення купол спалахнув на декілька секунд блакитним сяйвом і Остін побачив всі його кордони а також впевнився в тому що це точно купол. Він стояв посеред лісу і задоволено дивився на прозорий купол кордони якого ще пам'ятав у голові. Аж раптом він почув що хтось іде до куполу і швидко сховався в ближній кущ з якого добре було спостерігати. Хлопець чітко бачив як невідома фігура в чорному наближалася до куполу і на плечі у цієї фігури була мавпа. "Фууу.. мавпа" подумав Остін, "терпіти не можу мавп". Не зважаючи на думки він продовжував уважно спостерігати як Чоловік в чорному підходив до куполу, а саме о підозрілого куща що ріс на двох половинах, в куполі та поза ним. Потім незнайомець розсунув гілки куща та Остін побачив двері, він не міг повірити що стояв біля того куща та не помітив їх. Незнайомець тим часом спробував відчинити двері але вони були з кодом якого він не знав. Обурений він пішов геть попутно він ще говорив своїй мавпі що повернеться сюди. Коли він зник Остін видихнув з полегшенням.

- Боже мій, що це тільки що було. Спочатку якийсь купол магічний а потім ще й цей дивний тип у чорному. Можливо тут буде не так уже і нудно? - говорив Остін сам собі і тут знову почув кроки. Він швидко шмигнув у кущ та сховався думаючи "кого ще сюди блін занесло?". Він обережно виглянув та побачив знову незнайомця в чорному. "Знову цей тип? що він тут забув? Хоча він щось не схожий на того що був тут декілька хвилин тому". Хлопчик дуже уважно спостерігав за чоловіком у чорному плащі та старався побачити його лице, але поки безрезультатно. Єдине що він не помітив спочатку так це те що у цього  замість мавпи був ворон. І вони розмовляли, чи це Остіну так здавалося. Цей незнайомець підійшов до того ж самого куща та розсунув гілки а потім ввів код. Очі Остіна чуть не випали коли намагався побачити куди нажимає той чоловік, а він ще й код довгий придумав, капець. Коли приблизно половину коду незнайомець ввів то різко обернувся наче відчуваючи що хтось за ним слідкує він прикрив рукою та продовжив вводити код. "Чорт - подумав хлопчик, - тобто код я сьогодні не дізнаюся? ну добре тоді хоч лице його я повинен побачити" Він всівся по зручніше в кущах коли той чоловік зайшов всередину та не встиг він і кліпнути як до куполу знову підбіг перший незнайомець. Не розуміючи що за фігня тут відбувається Остін просто спостерігав, його мізки не переварювали все це що відбувалося навколо. Тут він зрозумів що незнайомець зняв з себе капюшон. Очі хлопчика широко розкрилися "Майкл? То це був Майкл? Що він тут робить?" поки він про це думав то помітив ще те що Майкл розмовляв з мавпою. 

- Ми не встигли Міні, він прийшов раніше. - говорив він. А Міні це ім'я дурної мавпи наскільки зрозумів Остін. 

- Не засмучуйтесь господар, нам все одно небезпечно його бачити, але наступного разу ми точно встигнемо до його приходу от тільки я пропоную підготовити йому пастку щоб він точно не втік.- сказала у відповідь мавпа. "Яку паску? Навіщо? а саме головне, для кого?",  ці всі питання звучали в Остіна в голові поки Майкл зі своєю Міні віддалялись. Вони його цікавили не так сильно як той незнайомець який був у куполі тому хлопчик вирішив сидіти в кущах поки він не вийде а потім прослідувати з ним а ще краще побачити його обличчя. Він зупинився на такому плані дій та сидів у кущах уважно спостерігаючи за усім. 

Пройшла година - дві, а може навіть і три. Остін вже замерз і закляк чекати. Лютий мороз давав про себе знати та наче спеціально задував у всі щілини. Хлопчик думав вже покинути ідею слідувати за незнайомцем, але йому йому підвезло та двері нарешті відчинилися. "Ура нарешті" подумав він та насторожився дивлячись на незнайомця. А тут йому теж підвезло, як кажуть, подвійна удача. "Цей незнайомець був Ральф?". Оце так парочка, хоча судячи зі слів Міні вони були ворогами а то ж навіщо ставити пастки друзям або напарникам? Остін обережно виліз із куща майже не створюючи шуму та пішов за Ральфом що спокійно розгулював по доріжці та говорив зі своєю вороною. Так вони йшли десь сім хвилин, а точніше Ральф йшов а Остін скривався за деревами слідуючи за ним. Потім Ральф зійшов з дороги та зайшов за невеликий кущ  і там зник. Остін пішов так само і за тим кущем побачив люк. Він відкрив його та всередині...