1
2
3
3
Я не мала бажання розмовляти з нею.Вона була егоїсткою коли я щось робила не так могла вдарити.Або ще гірше коли думала,що я брешу.Я заснула досить швидко,але посеред ночі мені захотілося пити й я вийла на кухню мати сиділа на кріслі при свічці читаючи щось.

  • Мам?Що ти тут робиш? - Спитала подавлено я надіючись що вона простлухає й я просто візьму воду з полиці.
Однохвилинна тиша заставила моє серце битися в два рази частіше,але вона відповіла мені.

  • Читаю стару книги що тітка дарувала тобі.Батька ще не було хоча вже був майже світанок.
  • Гаразд,я візьму води трохи у горлі пересохло.
  • Бери я що недаю?У холодильнику є котлети я смажила вночі візьму трохи собі. - Усміхаючись відповіла мати......для мене це було здивуванням..
  • Та ні дякую,мам...... - Відповіла я хоч організм благав про їжу.
  • Візьми не помертиш тобі з голоду!

© Лілу Квітка,
книга «Дим - спалених ілюзій».
Коментарі