Lesson

Lorraine

Lesson always give us wisdom,but seldom give us sense. Lesson always make our path clear to our problem,they help us even if you have so much stress. We always run to seek new challenge,but the further we go we feel to unnourished. Thats why the further we go,the thicker the problem we get. Lesson always come running to us when we did something wrong. But us never run to him,thats why sense and wisdom hasnt been in our head. If we just think and open up our mind,we can see,we can face the truth that we cant define. Define means nothing is in your mind. You see some people dont get my point because its hard to understand because they are not inside my head. So just follow the lesson cause it will let you free to prison. Lesson is the gteatest wisdom we will receive.So dont waste cause thats the only thing you have in mind.

2018-09-12 11:45:59

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Soft kiri

Yay more we bare bears lol anyways this is so adorable I love it as always

Відповісти

2018-09-12 16:51:33

Інші вірші поета

Wake me Up When Im Dead Fears Shattered Summer And Snow

Інші поети

Akira Yamanoka

@sasha_karabash

Ail

@ail_bookworm

Daisy Daisy

@daisy_daisy

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16603

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2285