Диво
За вікном тиха ніч свою постіль кладе. Чарами люд світом снів поведе, Що б тихенько на землю спускались дива, І вірою вкрилась старенька земля. Диво світом летить на яскравих зірках, Воно непомітне, маленьке як птах, Блискуче, в мережеві із молитов, Що зшили в дарунок Надія й Любов Комусь воно справді життя порятує, А хтось в світле диво не вірить й лютує. Та той, хто всім серцем на нього чекає, До того воно через шибку влітає. Можливо і ти цього гостя вбачав? Можливо і він свій дарунок поклав? Адже хай що кажуть дорослі й малі, Та диво потрібне для всіх на землі
2020-12-29 20:58:01
2
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2623
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1049