Вірші
Всі
Слова
Колись любила я гратись з словами,
Писати листи, прозою матись.
Любила я високо з ними літати,
Брати з собою, до всіх промовляти.
Любила я з ними гуляти по світі,
Співати птахам, молитись щомиті.
Любила щиросердечно бажати утіхи,
Щоб все на землі стало привітом.
Любила я вірити з ними у диво,
Бажати добра і віри цьому світу.
Любила я бачити радісні дії,
Які з паперу впадали в хмарину...
Та миті проходять, проходять і числа,
Проходить все,
про що писати хотілось.
Натхнення нема вже, віри й молитви,
Все це щезло хвилинної миті.
Лишились одні лиш розтерзані мрії,
Згорілі на папері всі найбільші надії.
Птахи давно вже перестали літати,
І слова перестали хоч щось означати...
8
0
382
Ти можеш бігти, знову
Біжи, біжи так швидко, як спроможний.
Як тільки вистачає сил, біжи.
Не озираючись на поклики зрадницьких душ,
які зганяють тебе у безвихідь і сум.
Біжи, тікай щодуху,
Від світу цього, людей, які не захистять тебе, повір.
Коли небезпека тебе підчатує,
вітер їх здує, як осінній листок.
Бо люди-це безглузді фігури,
які закохані у віддзеркалення власного єства...
Біжи, щоб врятуватися від болю
і страждання, піднесені несправедливістю світів.
Весь світ буде проти тебе,
Доки ти не будеш йти.
А як сил уже немає,
І спадаєш у безодню ти,
Згадай слова оці шалені:
Ти можеш бігти, знову.
You can run, again.
8
0
399
