Man Vi
2020-05-07 00:10:26
Філософія у літературних тонах. Епізод ІІ. Частина ІІ. Верлібр
Цікаве, Думки вголос, Різне
"Говори, лише коли не можеш мовчати"
-- Юрген Заклинач Вітру (TES V Skyrim) --
З дикими вибаченнями за таку довгу відсутність розпочинаю цей пост.
Тут я хочу розповісти про верлібри -- один із видів (навіть жанрів) вірша.
@Soroka , друже, вибачай за таку затримку. Зараз розповім про те, як дійшов до них.
Колись, коли ще я був молодий та літературно незайманий, писав я вірші чітко по формі, перевіряв схеми віршів на наявність слабких місць у вигляді конфлікту складів, довго шукав рішення, і, знайшовши, радів як мала дитина. Згодом життя (точніше Facebook i LitCentr) підкинуло мені людей, що писали верлібри, а за ними і конкурс "Гайвороння", -- воістину прекрасне явище сучасної української літератури. Та тоді я так не вважав, на жаль. Дивлячись на верлібри, я не міг зрозуміти одного: у чому їх суть? Чому це не проза, це ж суто набір рядків, який сенс?
Якийсь час потому я мав необережність схоже висловитися у письменницькій групі, маючи честь бути її частиною. І там була така дивовижна особа як @Dee_Chubay, яка швидко і майже безболісно вправила мізки. Тепер верлібри -- основна частина віршових творів, які я пишу. Не завжди вдало, але я не Ґендальф, поки лише вчуся.
Тепер перейдемо до основного: у чому ж їх суть? Я ще трохи вас помучаю і приведу такий приклад.
Скажімо, ви -- кондитер.Вам дали завдання спекти торт, який має визначену кількість ярусів, вже визначений склад, у якому не має бути того-того-того, а особливо ось цього, бо у винуватця свята на це дика і жахлива до мурашок кісток алергія.
А тепер другий варіянт: вам дають завдання спекти торт. Все! Ні форми, ні правил, одначе Ви розумієте -- без основних інгрідієнтів, такі як коржі і начинка, ви нічого не приготуєте.
Ось і ми підійшли до суті верлібру: свобода. Воля думок, які можна нанизувати намистом або ж ставити брилами на ще більші скелі. Можна те і те. Це -- музика у словах, якою ви можете керувати. Однак і Ви контролюєте її форму, Ви її бачите, відчуваєте і крутите цим гирлом річки як тільки заманеться. Та, звісно, не варто перебільшувати, аби не запутати самих себе.
Ось що верлібр означає суто для мене.
Так, такі вірші не так поширені, як "традиційні"? Чому? Гарне питання, на яке я не маю відповіді. Як на мене, це важкість читання. Зрозуміти верлібр можна лише з п'ятого разу, якщо не з десятого. Більшости людям хочеться прочитати, відчути легку емоцію і все. Верлібри ж мають потенціал обіцяти набагато більші емоції, адже вони не обмежені формою.
Але і тут криється ілюзія: відсутність форми не означає свавілля у цій площині. Такий причинно-наслідковий зв'язок є хибним, бо верлібр ви створюєте самі, керуєте ним самі, і це вже набагато важче. Є тонка межа між вдалим і не дуже віршем, і вирішувати його долю може або ціла стрічка, або зайвий сполучник.
P.S.
@Soroka ,
Хайку будуть, та, на жаль, не знаю коли: навчання в умовах карантину не так і послабилося, тому ніяк не можу сісти зачитатися ними, хоча вже знайшов матеріял. Надіюся, ти дочекаєшся. Або ж і сам вже начитався і можеш щось розповісти по цій темі :)
P.S.S.
Епіграф до даного посту нехай буде вам їжею для роздумів у контексті розглянутого жанру віршів ;)