Гучна музика. Занадто гучна, щоб щось почути. Тому доводиться кричати прямо в вухо співрозмовникові.

Люди. Багато людей підліткового віку. Дівчата в гарних різнобарвних сукнях різної довжини, форми і покрою. Хлопці в костюмах, теж відрізняються один від одного. Всі танцюють, веселяться.

І тільки одна дівчина журиться. Дівчина з рудим волоссям, заплетеним в хитромудру зачіску, з майстерно підведеними очима василькового кольору. Одягнена вона в красиве срібне плаття трохи вище коліна, на корсеті. До неї підходили багато знайомі і незнайомі хлопці, запрошуючи танцювати. Але вона відмовлялася, чекаючи єдиного і коханого.

Дзвінок телефону. Дівчина його швидше відчула, ніж почула. Вона зірвалася з місця, навіть не попрощавшись з подругами, які навіть не помітили зникнення. Красуня, не стримуючи радісної усмішки, протискувалася крізь танцюючих, наближаючись до виходу, туди, де її чекають.

- Макс, - ледь чутно видихнула дівчина, вибравшись з наскозь порівняли алкоголем кафе.

Хлопець, до сих пір стояв з сумним виразом обличчя, краєм ока помітив ту, заради якої він віддав би життя, і обличчя його просвітліло, а на щоках з'явилися ямочки, які завжди зворушували дівчину.

- Катерина, - хлопець підійшов до почала замерзати дівчині і обійняв.

- Я теж рада тебе бачити, - посміхнулася та, відповівши на обійми.

Максим віддав їй свою куртку і запросив пройти за ним. Катя, не довго думаючи, погодилася і, слідуючи за хлопцем, завернула за ріг будинку, де стояло засіб пересування хлопця - мотоцикл.

- Ти знову на ньому? - задала дівчина питання, на який вже знала відповідь.

- Я думав, ти на мотоциклах любиш кататися, - трохи ображено протягнув хлопець, натягуючи шолом, - Сідай вже.

Дівчина жваво влізла на заднє сидіння і, притулившись до хлопця, приготувалася до ще одного незабутнього пригоди. Хто знав, що воно виявиться останнім ...

- Поїхали, - крикнув Макс, і, завівши мотоцикл, різко рушив.

Кілька хвилин вони їхали мовчки. Кожен думав про своє. Хлопець про те, що незначна поломка байка цілком можливо може нашкодити власнику, але заспокоївши себе тим, що в даний момент нічого не трапиться, додав швидкості. Дівчина думала про те, як же вона любить Макса, і її мучила совість від того, що вона не попрощалася з подругами. Їй здавалося, що скоро станеться щось дуже страшне.

- Скажи, а ти не міг би трохи зменшити швидкість? А то вже за сотню зашкалює, - першої перервала мовчання дівчина.

- Тобі страшно? - Через кілька секунд долинув до неї стривожений голос коханого. - Є трохи, - зізналася дівчина.

- Гаразд, не хвилюйся, я поруч і нікому тебе в образу не дам.

Пасажирка, замість відповіді ще міцніше притиснула до себе хлопця, розчиняючись в рідному ароматі.

Він знав, чим обернеться шкільний бал ...

- Сонечко, можна тебе попросити про дещо? - спокійним голосом промовив він.

- Для тебе все, що завгодно, - майже пошепки вимовила вона .

- Можеш зняти з мене шолом?

- Навіщо? Хіба це не положено по техніці безопасноти? - здивувалася Катя такому проханні.

- Просто мені дуже жарко в ньому, а ще я майже не чутю тебе.

- Гаразд, мені не складно, - знизала плечима дівчина, стягуючи з голови хлопця шолом.

- Тільки ти його обов'язково одягни.

- А мені він навіщо?

- Просто нікуди покласти, а тримати його в руках тобі страшно, а мені ну взагалі ніяк.

Дівчина хмикнула, але все ж наділу шолом на голову.

                           ***

В ефірі каналу НТВ новини. Зведення за минулу добу. Знаєте, це ранок видався не самим райдужним - начебто дитячий жарт привела до жахливої ​​катастрофи: двоє підлітків поверталися зі шкільного балу, сіли на мотоцикл і попрямували в сторону будинку. Але ця поїздка жахливою трагедією стала. На швидкості понад сто двадцять кілометрів на годину, мотоцикл врізався в дерево, водій загинув на місці.

На щастя, його смерть була безболісною, якщо така подія взагалі можна назвати щастям ... Швидка, наспіла відразу, встигла врятувати другого пасажира. Нею виявилася дівчина. Доля з нею розпорядилася більш мило - не забрала її в могилу! По суті, вона легко відбулася - синці та садна, правда морально вона дуже пригнічена - коли її знайшли, по щоках її текли сльози градинами. Причиною, яка врятувала їй життя, став шолом, необхідний по техніці безпеки. А ось хлопець знехтував правилами, і через це доводиться зрадити історію гласності, щоб ніхто не їздив без ...

POV Макс.

- Скажи, а ти не міг би зменшити швидкість? А то вже за сотню зашкалює!

Я тут же натиснув на гальмо. Боже, чому не працюють гальма, і я не можу зупинитися? Невже це і є наслідки тієї "незначною", як сказав майстер, поломки? Але треба зробити так, щоб вона нічого не запідозрила.

- Тобі страшно? - риск, не впорався з голосом.

- Є трохи, - хух, здається, не помітила.

- Не хвилюйся, я поруч і нікому тебе в образу не віддам.

Пронесло ... Блін, що ж робити. Я не зупинюся! Доведеться йти на крайні заходи. Прости мене, що не сказав всієї правди. Просто я хочу, щоб ти була щаслива. Вибач. Прощай.

POV END

POV Катерина.

Ні! За що він так вчинив зі мною? Чому? Тому що він залишив мені життя? Навіщо мені вона без нього? Я не виживу! А я йому навіть не сказала ...

Гаразд, вибачте мене всі. Мама, за те, що не сказала. Дівчата, за те, що не попрощалася. Вибачте. І не згадуйте лихом.

POV END.

Самотня дівчина в короткому сріблястому платті, з рудими волоссям і шалено сумними очима василькового кольору стояла на даху десятиповерхового будинку, прямо над місцем смерті хлопця. І ніхто не звертав на неї уваги.

- Прощайте ... І не згадуйте лихом ... - прошепотіла красуня і зробила крок вперед ...

Вона щиро сподівалася на те, що хоч на тому світі вони будуть щасливі. І виховають дитину, з яким Вона зробила крок Йому назустріч ... Як же Вона помилялася ..