Марі Жаго
2023-07-31 20:56:35
Про вірш
Думки вголос
Спалах.
Один два три чотири...
Двадцять три, Двадцять чотири
Прильот.
Спалах.
Один два три чотири...
Віддаляються.
Спалах.
Один два три чотири...
Звук.
Навкруги цвітуть дерева, люди спішать хто куди наче й небуло тут 250 днів окупації.
Лише вночі я кутаюся в ковдру і чекаю що буде гроза. Не потрібно прислухатися щоб віддалено почути грім. Це вітер заспокоюю себе я. Тут завжди було вітряно і громихали ворота.
Але вітру немає.