Вперед в минуле!!!
Через страх кораблю
Незнайомка
Історія паралелі
Атаки мехів
Нові технології мехів
Назад в майбутнє !!!
П'яти кратний удар
Сурпризи не закінчуються
Бермуди і їх секрети
Остання битва за пробудження
Знову все спочатку
Бермуди і їх секрети
Я в ярості. Я заєбався бо тих ворогів дохуя і трохи. І просто полетів туди і почав , якихось напів риб і напів людей. Виглядали вони , як з бодуна. Але слабенькі з одного удару літають. В мене вже протези розрядились . А серед тих риб був маг прикликавший грозу. Я швиденько вибіг на саму вищу точку. І в мене вдарило 3 блискавки. Я без свідомості падав з башні. Але Саня ударив мене і я полетів в будівлю. Там вже я включився і протези зарядились від блискавок. А всі ті риби від прісної води почали рости і зробились , як халки. В дим не перетворишся бо дощ. Приходиться їх виносити в ручну. Я знайшов мага поки дивився з будівлі. І запустив в нього зап'ястя з пальцями і таким чином зупинив грозу. Після чого ті лящі зменшились і ми їх назад в воду відправляли. Після чого я переодягнувся взяв все для підводного плавання і зробив маски завдяки , яким можна було дихати під водою. Я спочатку сам почав ниряти в центр Бермудського трикутника , бо саме звідти прийшли ті гади. Ниряв я щукою. А коли дістав дна побачив обшивку не зрозумілу. А це не обшивка то магічний купол. Знайшовши слабке місце я протиснувся через нього і залишив маячок  для зв'язку з нашими. Я був здивований . Датчик показував пропорцію води в повітрі 1:1. Тобто майже все повітря складалось на половину з води. Гравітація в середині була досить слабенька але плавати можна було. Маску не знімав бо міг захлебнутись. Але всі ті морські паскуди в куполі ну ні як не схожі з тими , що були зверху. Мені приходилось по тихому ходити , щоб не знайшли. Я побачив в центрі купола будівлю схожу на склад зброї. Я пробрався туди. Там був тризубець але він тільки там і був. Коли я його взяв двері закрились і включився сигнал , що когось спіймали. Всі що були під куполом то були русали і русалки. Тільки вигляд в них ну не такий , як я собі представляв . Але тризубець я лишив собі. Мене підняло на якусь арену. А там в них чудовиськ було по горло. Я подумав , як перетворитись в димову форму так , щоб я лишився живий. І я придумав коли пустили восьминога. Я виніс восьминога зразу і забрав в нього чорнильний мішок. В мене завжди з собою була формула і інградієнти для створення геномутагену. І я бистро собі вколов бо наступна була біла акула. Я побачив багато уламків різної зброї під ногами. І почав робити собі. А якраз вийшов самий страшний на їхню думку босс. Це був король переможеної імперії. От він похожий на тих , що були зверху. Я зробив алебарду. Сокиру на 2 метровій ручці. І почав з ним бой. А головним призом цього бою була його дочка принцеса. Поки ми бились ми завели розмову.

Помри будь-ласка заради моєї дочки .
(Король)
Я вже скільки раз здихав. Вони не відпустять твою дочку , якщо ти виграєш. А якщо виграю я звільню вас обох .
(Жека ухиляючись від булави на ланцюгу)
Ідея хороша але я вже сильно старий для втечі . Добре ти виграєш , але я хочу померти , як воїн. Вкажии своєю сокирою мені на серце і пробий його добре.
(Король)
Добре . Без б.
(Жека)

Я збиваю його з ніг. І коли він встає на коліна . Я вказую гострим кінцем алебарди на його серце і кажу якусь довгу річ. І пробиваю його серце наскрізь. Але принцесу не виносили. Після смерті короля всі попливли на весілля імператора і тої принцеси.

Ох ти ж бля . Не може бути весілля без махачу і викраденої нареченої.
(Жека)

І я швиденько ставши на тризубець поплив наче на реактивному скейті. Весілля проходило в замку імператора. Охорони було , як гімна на сільській дорозі. Дофіга. Прийшлось в хід пустити ракети. Я ще подзвонив тим ідіотам , щоб спускались на мої координати. А сам я пройшов туди у вигляді русала з чорнил. Охорона не сильно дивилась за гостями. Тому пройшовши в середину перетворився на русалку . Я зайшов до кімнати невістки , а там був імператор . І він погрожував їй , а вона не боялась його і давали прочуханки. Я трохи заржав. А коли той мене помітив і взявши за горло притулив до стіни. Я не злякався. Я розтанув в його руках і появився біля принцеси показуючи на лист , який я спеціально залишив. Вона його прочитала і порвала , а я вже сидів під самою стелею дивився за церемонією. І коли вона подивилась на верх і побачила мене то зраділа. І щоб було красіво. Коли їхній пастир сказав :"Якщо хтось проти цього союзу опустіться на землю".

О да ти прям нострадамус пастир.
(Жека спригнувши з стелі)
Хто ти ? Це не важливо бо я тебе убю.
(Імператор)
О страшно прям всираюсь. Ти мене не вб'єш я безсмертний. 
(Жека)
Раз ти так кажеш тоді давай на арену. Хто виграв той керує імперією і одружується на цій принцесі.
(Імператор)
Ха . Щас я з тебе крабовий салат зроблю.
(Жека)
Ти зможеш я знаю .
(Елайза)
О на то твій батя тобі завіщав.
(Жека кидаючи Елайзі тризубець)

Я вирішив не тянути і одразу всіх телепортував на арену. І я вже знав хто вб'є імператора. Я дивився на верх і сміявся бо Андерсон взяв прямий курс на імператорську дупу. Він спустився на дно дуже швидко тим самим вбивши того імператора. Там почали все виясняти але хто піде на двох всесильних чужинців. Тому Андерсон лишився там з Елайзою . А я виплив на поверхню . І там вже мене чекав Саня. Поки Саня мене піднімав на поверхню я сказав , що Андерсон передає Чісу йому. Саня трохи офігів і спитав ,де той ідіот. Я сказав , що розчавив імператора одного там і одружився на якійсь там принцесі , а може і не на ній. Короче довго розказувати.

Бля Жека ти коли встиг вагу набрати?
(Саня)
Та не я не жирний начебто.
(Жека)
Ну тоді чо так важко. Да ти блять кабан.
(Саня)
Я не кабаниха.
(Елайза , яка весь цей час держалась за мою ногу.)
Опа .
(Саня і Жека)
Так ми вже близько лумаю ланцюги достануть до корабля.
(Жека)
Ну-но давай , а то я вже не можу.
(Саня)
Опа ха достали так Елайза да. Візьмись за мене крепше бо зараз ми різко будем підніматись.
(Жека)
Ага зараз.
(Елайза , яка залізла на спину Жеки)
Стоп , а де тризубець твій.
(Жека)
Та віддала , якійсь і показала на того чувака , що впав сказавши : Ти принцеса , то твій чоловік. І попливла за тобою вслід.
(Елайза)
Нічосе. Ну всьо залізай на корабель.
(Жека)
Мені одяг потрібен бо той я скинула , щоб тебе догнати.
(Елайза)
Не знаю , як тобі але мені точно...
(Жека залізаючи)
Пізда.
(Васіліска)
Ну тепер то точно.
(Жека починає бігти)
Куда побіг . Сюда бистро.
(Васіліска пускає ланцюг в мою сторону)
Ага а ще чого.
(Я на мить перетворившийся в дим)
Стій блядіна .
(Васіліска)
Та вони так завжди.
(Ведьма)
О а ти хто?
(Елайза)
Та їх двох друг . Так тобі одяг тре да. Ну і тітьки в тебе. Нічо зараз все зробим . (Хоть би нічо не шити , а з Васіліскового гардеробу , щось підійшло.)
(Ведьма)
© Євген Мазурок,
книга «Паралельний світ апокаліпсису».
Остання битва за пробудження
Коментарі