Останні дні я відчуваю пустоту і це мене лякає. Мене не лякало ніяка велика сила всіх з ким я бився , але зараз наче відібрали мою душу і страшно. Я створив нову зброю для Ведьми "Крешместер" . Зброя стріляє невеликими кулями і коли торкаються предмета на певний час всмоктують в себе в певному радіусі усе , і після натиску кнопки вибуху кулі вибухають в тому самому радіусі. Елайзі я зробив саму легку і тонку катану. Сама катана була чорно-біла. І настільки легенька , що з нею літати легко можна. Сані зробив трьох дуловий револьвер. Андерсону зробив робота-турель. Сомі спеціальний офіційний костюм. Айс корону повелителя драконів. Черрі покращив той костюм і об'єднав два меча. Перший "Армагедон" і другий , який зробив Сома. На вигляд меч не був сильно прикольним , але дуже функціональним. А Васілісці я зробив телепортатор. Що вона могла в будь-яке видиме їй місце телепортуватись. Чіса і Персія не хотіли нічого в них були свої прибамбаси.
Коли я зробив все це я думав мені стане легше , а ні . Всеодно відчуття пустоти і страху лишилися. І поки я літав шукав ту причину в повітрі появився вир . Виглядав мав повністю чорний , а навколо літали чорні і білі кульки , які туди теж сасмоктувало. Вир не був великим тому корабель не забере. Я вирішив взяти всю свою зброю і зайшов туди. Коли я зайшов мене вирвало. Після того , як я піднявся побачив , що підлога там повністю чорна. Небо , якщо його можна так назвати було світло-сірим . Сонце там було у вигляді велитенської білої кулі , але воно не випалювало очі. А з під землі виринали чорні кулі , які просто летіли вверх. Коли подивився вперед я побачив свої димову і чорнильну версію. Це через все це сталося. Я не міг перетворитися в них через те , що мене ними вирвало. Я взяв косу , яку створив поки був в тілі Люцифера. І почав битву. Виявилось я не тільки їх виблював , а й КД. Але я вже міг тримати зброю спокійно. Коли всі інші пробували заскочити живі лишились Саня , Андерсон , Ведьма. Я взяв катану Елайзи і телепортатор Васіліски. Саня вдягнув костюм , який мав носити Сома . А Андерсон забрав меч Чіси. А Ведьма корону повелителя драконів. Я побіг в атаку проти двох копій себе. Їх двох неможливо було поранити або нанести шкоди. Я сказав хлопцям , щоб підлетіли до того сонця і дізнались , що з ним. Сонце було маленьке , і близько , але відчуття наче воно далеко всеодно було. Але з хлопцями сталась та сама проблема , що і зі мною. Появились їхні димові копії. Всі вони об'єднались і створили сильне тіло , якому можна було нанести шкоду. Ведьма прикривала мене поки я атакував , а хлопці нищили ту кулю. По мені попасти було нереально , а удари мої проходили для них , як ножем по-повітрі. Після того , як пацани знищили кулю все , що було всередині вилетіло і єдналося з димовими копіями. І тепер то була справжня людина , а ще звідти вилетів талісман. Той самий талісман , який я колись знайшов в тому дереві , і через який я все це стерпів. Я зрозумів , що тре зробити. Я почав атаку з холоднокровним поглядом і талісманом в руці. Треба було просто запихнути талісман далеко всередину цього тільки створеного.  Зробивши три рани біля серця . Талісман сам вирвався з рук і залетів в середину цьої тварі. Через трохи ця падла перетворилась на щось подібне людині. І одним взмахом руки зникли Ведьма і пацани . Навіть зброя і та вся стала , як пил.

Я нарешті цілий.
(???)
Хто ти і де всі?
(Жека)
Я смерть. Вони деякі живі , а деякі мертві. Це залежить від того чи вони живі були в твій час.
(Смерть)
Тобто.
(Жека)
Ти в комі . Після того , як  банк підірвали ти єдиний хто вийшов цілим через вибух. Друзі і якась незнайомка побачили тебе і помогли відвести в лікарню , де ти місяць , як лежиш в комі.
(Смерть)
Н...н...неможливо. Я ж пам'ятаю. Я не помер . Я став демоном тоді.
(Жека злякано)
Ти після вибуху зразу був в комі , а єдине , що ти встиг зробити перед тим ніж впасти в кому це вийти з будівлі , що мене дуже вразило.
(Смерть)
І що тепер . Я не можу померти так легко раз я тоді вийшов живим .
(Жека)
Ти не помреш по закінченню нашої розмови ти вийдеш з коми і тобі прийдеться звикати до того життя , яким ти жив до коми.
(Смерть)
А що це за місце? Після твоєї появи тут стало так легко і добре .
(Жека)
Це нажаль справжній рай.
(Смерть)
А ти хто? Дівчина чи хлопець?
(Жека)
То образило мене таке питати.
(Смерть)
Значить дівчина. Але чому ти не забрала мою душу ще під час вибуху?
(Жека)
Тому що ти її не віддавав. 
(Смерть)
Зрозуміло . Мені вже легше . Я готовий прокидатись , але в мене лише одне прохання до тебе .
(Жека)
Яке?
(Смерть)
Я хочу тебе обняти в знак подяки за те , що я живий в реальному світі.
(Жека)
Нууу добре давай.
(Смерть)

Жека підійшов до Смерті обійняв її і після того відійшов . Вона просто вдарила його пальцем по лобі. І він проснувся в палаті.