Я як завжди проводив урок і тут мене взяло серце . Швидко подумавши послав по всій школі звістку про атаку на будівлю через 20 хвилин. Всі почали евакуацію , а я переодягнувся взяв свою трость і подзвонив двом людям . Айс і Черрі не втікли бо я їх попросив залишитися і дав їм листа з поясненнями. Що ми маєм продержатись 15 хвилин поки не прийде підкріплення . А ці дві дівчинки були особливими. Черрі нереально була похожа на мою подругу Емілі і я дав їй наручний годиник , який викликає обладунок . А в Айс я запечатав 6 драконів і вона легко з ними справлялась. Тому саме їх я лишив мені на допомогу. А сам я чекав їх на дворі . Це були фанатіки і в них було все , що колись належало ангелам з Раю. Вони малу чисельну армію з різних рас які тоді утворились після атомного вибуху менше 200 років тому. Після вибуху не всі змогли адаптуватись до технологій тому Ведьма створила так звану магію. І фанатіки мали тролів в обладунках з крил ангелів. Коли я побіг атакувати один з тролів одним ударом молоту відкинув в стіну. Трохи пізніше почав іти дуже гучний і злий сміх , який видавав я . Я скинув захисну маску з шолому . А на ній була посмішка акули і замість одної крапки в виді ока на кожному склі було по-три , а саме захисне скло на очах збільшине в 2 рази. Вилізаючи з стіни я промовив :"Розминка тільки починається". Після чого я зник з очей на секунду у всіх і змахом трості відкинув троля трохи далі ніж на 6 кілометрів. Всі фанатіки дістали зброю , а дівчатка почали діяти теж. Призвала обладунок і зброю , а друга на половину стала драконом. Вони атакували з далека поки я прям таки пробився в центр. І одною тростю розкидував фанатіків на право і наліво. Одні з підмоги прибули . Це були пусті обладунки з душею всередині. А точніше Саня і Андерсон. Обладунки повністю ідентичні окрім скла на очах . В одного було два меча , а в другого нічого. Я швиденько стрибнув чим вище і викинув Сані його два пістолети бо без них він в бій не лізе. Коли вже половини не було прибуло ще більше фанатіків , які почали розбирати обладунки і зв'язувати дівчат. Але прийшла заноза в сраці. Ведьма. Допомогла дівчаткам і прикрила мене поки я збирав назад обладунки. Після чого я сказав відступити нашим. А сам я призвав кристалом бойову косу. Взявши її в руки згадав всіх кого я ними вбив. І приблизно через 2 години . Тисяча фанатіків лежало на землі , а я віддихуючись стояв на колінах весь в крові кажучи :"Скоро я тебе вбю , а не запечатаю".