Міріам Міест
2023-08-10 07:14:08
Трохи читацького болю
Різне, Особисте
Читаєш собі... Є декілька головних героїнь/героїв. І одній дістається відносно легке життя, а інша мішень для катувань, болю, травм і чого тільки не вплинула письменниця у страждання персонажки.
Скажете: авторка/автор може творити, що хоче. Може, а я можу поділитися болем, що для мене не ок вбивати заради вбити (просто, щоб, можливо, читачі(Ки) всплакнули), а до цього нічого не підводило, і навісили на персонажа(ку) стільки страждань, наче її тіло дійсно безсмертне. А ставились до цього тіла справді так, бо більшість отриманих травм просто не можуть залишити людину психічно здоровою.
Але дяка письменниці, що вона сказала, що ось це все скоротило її вік життя.
При чому ці страждання були навішені, щоб викликати у читачів(ок) та у пасії персонажки невимовний біль та жаль. Так, вийшло. Я співчувала. І водночас я вже не могла дочитати післясюжетні частини, бо вже залишився післясмак того.
Хоча є роман набагато жорстокіший і дуууужееее довгий. Нас письменниця катувала склом, а потім намазувала маззю милоти і знов кидала у біль сюжету. От той роман запам'ятався, бо там і співчуття, і болю, і взаємодії достатньо, а тут... 😇