Нова знайома
Марс наважився постукати у вікно,де сяяло світло.У відповідь він почув:
-Так,так,чекайте!
Стояв він під дверима не довго,як тільки двері відчинились ,перед Марсом повстала літня жіночка.Вона була низенького росту,і з кудрями по плечі.Її невиразні риси обличчя показували,що жінка була доброю та дружелюбною.Розмову почала вона:
- Доброго дня!Бігом проходьте до хати,чаєм на пою.Не мокніть під дощем-вона так тараторила,що не можливо було й слова вставити-Давайте,давайте!Швидше проходьте.
Не мовивши ні слова,Марс зайшов до будинку.Його відразу посадили на крісло поблизу каміну.Тітонька почала розпитувати:
-Звідкіля ти?Як тебе звуть?Як себе почуваєш?
Марс не встигав відповідати на всі запитання,адже їх було все більше і більше.
-Марсом мене звуть,а вас?
-Називайте мене -Тітонька Венера!Мені дуже приємно з вами спілкуватись.Яким вітром вас занесло?
У Марса склалися негативні враження про Тітоньку,він дуже не любив тих,хто багато говорив.
-Я прийшов до вас з Енвіру,шукаю Зірку Бажань.Ви не підкажете ,де можна знайти Мудреця?
-Ой,синочку,чула я,чула-відвела погляд господиня- я коли була молодою,навіть, була з ним знайома.
-Ви знаєте де він?Де його можна знайти?-швидко підхопився Марс.
Тут Тітонька Венера замовкла.Між ними пройшла хвиля мовчання.Але ж Марс не міг всидіти на місці,все котрий раз раз він перепитував одне й те ж саме питання.
-Мовчи!-розізлилася Тітка-Тобі не потрібно багато знати,розповім тільки головне.Значить так,слухай уважно і не перебивай.Колись я впустила його до своєї хати переночувати.Ми сиділи з ним так,як і зараз з тобою.Розповідав Мудрець мені свої історії із життя та багато іншого.Дізналась я,що він ніколи не сидить на місці,постійно вештає світом та подорожує по різним місцям.Тобто,цим я хотіла тобі сказати,що ти його не знайдеш на якомусь місці.Тобі потрібно мислити як він,і якщо ти дізнаєшся де він буде в певний час,і підеш туди,ти застанеш його там.Це буде твоїм перший завданням.Надіюсь на краще. Марс замислився.Він ,навіть,не уявляв де його шукати ,і що робити далі.
-Дякую вам, за все!Мені,здається ,час вирушати.Ви мені дуже допомогли .Ще раз дякую!
Тітонька була дуже радою,що стала у пригоді хлопчику.Вона його спокійно провела до дверей,і з посмішкою на обличчі відказала:
-Я бажаю тобі успіхів.Йди до своєї мрії і головне-не відступай!
Ледве-ледве вже чув Тітоньку Марс,так як відразу побіг далі.Перед його очима тільки мелькали листя диких дерев,яке іноді било його по обличчю.Несподівано він зупинився і вирішив відпочити.Знайшов найближчий пень і присів.
-Так,так,чекайте!
Стояв він під дверима не довго,як тільки двері відчинились ,перед Марсом повстала літня жіночка.Вона була низенького росту,і з кудрями по плечі.Її невиразні риси обличчя показували,що жінка була доброю та дружелюбною.Розмову почала вона:
- Доброго дня!Бігом проходьте до хати,чаєм на пою.Не мокніть під дощем-вона так тараторила,що не можливо було й слова вставити-Давайте,давайте!Швидше проходьте.
Не мовивши ні слова,Марс зайшов до будинку.Його відразу посадили на крісло поблизу каміну.Тітонька почала розпитувати:
-Звідкіля ти?Як тебе звуть?Як себе почуваєш?
Марс не встигав відповідати на всі запитання,адже їх було все більше і більше.
-Марсом мене звуть,а вас?
-Називайте мене -Тітонька Венера!Мені дуже приємно з вами спілкуватись.Яким вітром вас занесло?
У Марса склалися негативні враження про Тітоньку,він дуже не любив тих,хто багато говорив.
-Я прийшов до вас з Енвіру,шукаю Зірку Бажань.Ви не підкажете ,де можна знайти Мудреця?
-Ой,синочку,чула я,чула-відвела погляд господиня- я коли була молодою,навіть, була з ним знайома.
-Ви знаєте де він?Де його можна знайти?-швидко підхопився Марс.
Тут Тітонька Венера замовкла.Між ними пройшла хвиля мовчання.Але ж Марс не міг всидіти на місці,все котрий раз раз він перепитував одне й те ж саме питання.
-Мовчи!-розізлилася Тітка-Тобі не потрібно багато знати,розповім тільки головне.Значить так,слухай уважно і не перебивай.Колись я впустила його до своєї хати переночувати.Ми сиділи з ним так,як і зараз з тобою.Розповідав Мудрець мені свої історії із життя та багато іншого.Дізналась я,що він ніколи не сидить на місці,постійно вештає світом та подорожує по різним місцям.Тобто,цим я хотіла тобі сказати,що ти його не знайдеш на якомусь місці.Тобі потрібно мислити як він,і якщо ти дізнаєшся де він буде в певний час,і підеш туди,ти застанеш його там.Це буде твоїм перший завданням.Надіюсь на краще. Марс замислився.Він ,навіть,не уявляв де його шукати ,і що робити далі.
-Дякую вам, за все!Мені,здається ,час вирушати.Ви мені дуже допомогли .Ще раз дякую!
Тітонька була дуже радою,що стала у пригоді хлопчику.Вона його спокійно провела до дверей,і з посмішкою на обличчі відказала:
-Я бажаю тобі успіхів.Йди до своєї мрії і головне-не відступай!
Ледве-ледве вже чув Тітоньку Марс,так як відразу побіг далі.Перед його очима тільки мелькали листя диких дерев,яке іноді било його по обличчю.Несподівано він зупинився і вирішив відпочити.Знайшов найближчий пень і присів.
Коментарі