У всіх іноді виникають проблеми
Неподалік від будинку, де жив Марс відкривався гарний краєвид.Якщо подивитись на право,то побачите густий ліс,на ліво-розкішний сад.Щойно перейшовши через поле до річки,Марс ступив на місток,який був з трухлого дерева.Він йшов повільно та невпевненно і,на середині містка його охопили відчуття ,що він ось-ось провалиться.Так і сталося!Під його ногами затріщали тріски і….він впав у самісіньку річку Аніле.Ледь не тонувши,він побачив,що його друзі будують йому місток.Равлики поставали так,що тільки спинки виглядали,наче камінці,по яким можна шкидко дістатися берега.Хробаки в свою чергу стали як перила,за які можна міцно триматись. «Добре,що я їх не їв!»-подумав Марс.Він сміливо став на цей місток і відразу перебіг на інший бік водойми,де махнувши рукою друзям ,пішов далі.Йшов тяжкою дорогою,де були бур”яни до пояса і надзвичайно жалка кропива.Равлики огорнули його своїм слизом,щоб вберегти від неї.Несподівано,коли він зайшов у густий ліс,перед ним повстала величезна павутина,яка не давала пройти далі.Там був страшенний павук заввбільшки як «армія равликів».У Марса був секрет,який полягав у тому,що він надзвичайно боявся павуків,навіть найменших.Тому це було тяжким випробуванням для нього.Але тут сталося несподіване!Павук сам відкрив йому шлях. Марс не зрозумів його,але павук до нього заговорив:
-Ти не бійся мене,насправді,я добрий.Я здогадуюсь ,що ти шукаєш, тому не соромся і проходь.
Спочатку це його дуже вразило,але потім ,коли оговтався він відповів павуку:
-Дякую тобі,за твою щирість та великодушність.Можу я запропонувати тобі піти далі зі мною?
-Так,звісно!-викрикнув павук-Я зрадістю!Ти не повіриш,але я все своє життя шукав друзів,і нарешті знайшов.Я готовий йти з тобою.
-Доречі ,вибач,але я забув привітатися.Мене Марсом звуть,тебе як?-ніяково запитав.
-Та нічого.Я Уран,приємно познайомитись.
І пішли друзі далі разом.Поклялися,что у будь-якій біді будуть допомагати один одному.
-Ти не бійся мене,насправді,я добрий.Я здогадуюсь ,що ти шукаєш, тому не соромся і проходь.
Спочатку це його дуже вразило,але потім ,коли оговтався він відповів павуку:
-Дякую тобі,за твою щирість та великодушність.Можу я запропонувати тобі піти далі зі мною?
-Так,звісно!-викрикнув павук-Я зрадістю!Ти не повіриш,але я все своє життя шукав друзів,і нарешті знайшов.Я готовий йти з тобою.
-Доречі ,вибач,але я забув привітатися.Мене Марсом звуть,тебе як?-ніяково запитав.
-Та нічого.Я Уран,приємно познайомитись.
І пішли друзі далі разом.Поклялися,что у будь-якій біді будуть допомагати один одному.
Коментарі