«Пані ранкова зірка, скажіть нам, що з вами сталося минулої ночі?

Хто дав вам отруту? Хто хоче вас убити? Будь - ласка скажіть нам»,

ми всі тобі допоможемо, крім Чорнобога і Білобога,

бо вони постійно сваряться безпричинно і по причині.

«Що! Отрута? Хто може мені дати отруту?»

І ранкова зоря впала на Землю і заснула на ній.

Коли побачили місяць, нічні зірки, і навіть старець - день перелякались

та зробити нічого з цим не змогли, тільки залишилося самих себе питати,

як дізнатися хто отруїв ранкову зірку, та як помирити Чорнобога і Білобога.

А тим часом поки ранкова зірка спала, так вона хотіла згадати випадок минулої ночі,

поки ранок не настав. Тож сплача ранкова зірка ось,

що побачила уві сні: вона обдурила всіх, не її хотіли отруїти,

а вона отруїла…і картинка сну обірвалася. Вечір ворушиться навколо,

ніде нікого, тільки яскраво - жовтий місяць та не прикриті хмаринками зорі вгорі.

Ось і звернувся місяць до старця - дня:

«Як будемо вирішувати причини? хто отруїв ранкову зірку?

бо я боюся, що ранку не буде і ти не настанеш»

«Я хоч і мудрий старець - день, але мені треба подумати,

бо ти правду кажеш», - сумно сказав старець - день.

«Тільки не довго, поки ранок не настав».

Старець - день пішов у свої покої, а зірки знову розгледіли сварки між Чорнобогом і Білобогом.

Сварилися так, що навіть місяць, невитримавши своїм світло навів на них.

«Ну чому ви знову сваритись? Коли ви припините сваритися між собою?» - спитав місяць

«Ніколи», - одночасно відповіли

«Тобто», - здивувався місяць.

Та раптово місяць звернув увагу, що старець - день ледь встиг прийти

і приніс із собою відповідь.

«О, до нас прийшли», - сповістив місяць

«І що далі?», - знову одночасно спитали Чорнобог і Білобог

«Я бачу ви нічого не зрозуміли. Всім набридли ваші сварки.

Ми вас помиримо і негайно, бо ваші сварки даремні.

До речі, я знайшов причину хто отруїв ранкову зірку?»

«І…?», - задумчиво спитав місяць

«Це…», - не встиг сказати старець день,

як знову настав вечір і незабаром настане ніч без ранку і без старця - дня.

Одної ночі спустилася нічна зірка і зненацька промовила

та її голос луною пройшовся по нічному небу:

«це ранкова зірка отруїла Світанок, тепер немає ранку та дня,

а тільки вечір і ніч»

Старець - день розплющив очі і скоренько прибіг:

«Що? Як?», - здивовано спитав він.

І також місяць приєднався до старця - дня

«ось і вияснили та залишилося вияснити чому сваряться Чорнобог і Білобог.

Хто знає, можливо по цій причині»

«Звернися до Сварога», - відповів старець - день

Довго йшов місяць до Сварога, ледь встиг, поки ніч не минула.

«Сварогу, сваряться між собою Чорнобог і Білобог, навіть доходить до бійки,

ти можеш дати нам пораду? Що робити?», - спитав місяць.

Сварог розізлився і побіг до Чорнобога і Білобога.

Він так швидко дістався до них, що місяцю навіть не під силу.

Миттєво помирив Сварог Чорнобога і Білобога, ось вони і зрозуміли,

чому не можуть існувати один без одного.

Зненацька, і ранкова зірочка повернулася на небо і швидко промовила:

«Нехай буде ранок, щоб знову зустріти світанок».

Старець - день прокинувся, радів він спокою і тому, що всі проблеми вирішені.

Ось день проминув, зник і вечір погожий.

Вже ніч накреслює прозоро - сині тіні, вже зорі і місяць глянули.

І сяє, сяє тьма навколо, а далі ранкова зоря розсіювала темряву і проганяла ніч,

так сповістила, що ранок прокинувся.

Уникайте сварок перед усіма. Нехай бруньки розпускаються в квітку, а не в колючки.