Комета спостерігала за панянкою. Вона була переконана, з нею щось негаразд — її посвіт виглядав мляво. Це спонукувало її розпочати розслідження. З'ясувавши обставини, Комета повістувала про можливе отруєння пані.

«Панна поранішня Зірка, розкажіть, що відбувалося дотеперішньої ночі? Хто дав вам трутину? Хто намагається вас убивати? Прошу поділіться з нами», - звернулися ми до неї. «ми всі готові підпомогати, окрім Чорнобога і Білобога, оскільки вони повсякчас гиркаються безпричинно й по причині».

«Що?! Отрута? Хто міг мені її дати?», - перелякано вигукнула Зірка, після сказаного нею швидко впала на Землю та заснула на ній. Коли місяць, нічні зірки та навіть старець - День побачили це, вони перелякалися, але нічого не могли вдіяти, лише запитували один одного, як дізнатися, хто отруїв Ранкову зорю, та як помирити Чорнобога і Білобога. Тим часом, поки Ранкова зоря спала, вона намагалася згадати події минулої ночі, поки не настав ранок. І ось, уві сні, спляча зірка побачила: насправді вона обдурила всіх - не її хотіли отруїти, а вона сама отруїла… зненацька картинка сну обірвалася. Вечір ворушиться довкола, ніде не було нікого, тільки яскраво-жовтий місяць та неприкриті хмаринками зорі на темному полотні. Тоді місяць звернувся до старця - Дня:

«Хоч я і мудрий старець - День, але мені потрібно ретельно все обдумати, адже ти говориш правду», - сумно мовив старець - День.

«Але не зволікай, поки не настане ранок».

Старець - День пішов до своїх покоїв, а зорі знову стали свідками суперечок між Чорнобогом і Білобогом. Зірки отримали можливість дати свідчення в процесі розгляду фактів слідчим. Тож сварка між ними розгорілася так, що навіть місяць, не витримавши, освітлив їх своїм світлом.

«Чому ви знову сперечаєтеся? Коли ви нарешті припините гризтися?»,- спитав місяць.

«Ніколи», - відповіли вони в один голос.

«Тобто», - здивувався місяць.

Зненацька він помітив, що старець - День ледь встиг повернутися та приніс із собою відповідь.

«О, до нас завітали», - сповістив місяць.

«І що далі?», - знову одночасно запитали Чорнобог і Білобог.

«Я бачу, ви нічого не зрозуміли. Всім набридли ваші сварки. Ми вас помиримо і негайно, адже ваші суперечки безглузді. До речі, я знайшов причину, хто отруїв Ранкову зорю?».

«І…?»,- задумливо спитав місяць.

«Це…»,-не встиг договорити старець -День, як знову настав вечір, і незабаром настане ніч без ранку і без старця - Дня.

«день зник?! Можливо, нічним зіркам вдасться встановити причини слідства скоєного злочину», думав самотній місяць.

Цієї ночі спустилася Нічна Зірка і раптово заговорила та її голос луною пронісся по нічному небу: «Це Ранкова Зоря отруїла Світанок, тепер немає ранку та дня, а тільки вечір і ніч».

Старець-День розплющив очі й скоренько прибіг:

«Що? Як?», - здивовано запитав він.

Місяць також приєднався до старця - Дня

«Ось ми й з’ясували, але залишилось дізнатися, чому сваряться Чорнобог і Білобог. Хто знає, можливо, це підстава».

«Звернися до Сварога»,- відповів старець - День.

Місяць довго йшов до Сварога, ледве встиг, поки ніч не минула.

«Сварогу, Чорнобог і Білобог сваряться між собою, навіть доходить до бійки. Ти можеш дати нам пораду? Що робити?», - запитав місяць у Сварога.

Від почутого він розлютився й миттю побіг до них. Сварог так швидко дістався до них, що місяць навіть не зміг з ним зрівнятися, тобто не під силу нікому. Миттєво він помирив їх, і вони зрозуміли, чому не можуть існувати один без одного.

Зненацька на небі з’явилася ранкова зірочка, яка швидко мовила:

«Нехай настане ранок, щоб знову зустріти світанок».

Старець-День прокинувся, радіючи спокою та вирішеним проблемам.

Ось день промайнув, зник і тихий вечір погожий. Ніч уже накреслює прозоро - сині тіні, ось вже і зорі та місяць зазирнули на землю. Пітьма навколо сяє і сяє, а далі Ранкова зоря розсіювала темряву і проганяла ніч, сповісщяючи про те, що ранок прокинувся.

Уникайте чвар перед усіма.Хай бруньки розпускаються у квітку, а не в колючки.