• Жовтень 2000

  Кейт
                      І миті жодної не можна
                                           повернути,
                     Щоб заново по-іншому          
                                              прожить.
   Все почалося зранку. Я прокинулася від почуття самотності. Так і було. Вже як місяць я проживаю сама. Мій Рейн (це мій хлопець) мене покинув. Я почувалася нікому не потрібною, самотньою людиною. Я вирішила покінчити життя самогубством. Вже почала рахувати лічені дні до смерті. Мені нехотілося більше жити, дивитися як інші люди радіють життю. Просто хотілося забитися в куток та, просто, забути про все.
Зранку я ,як завжди, прокинулася та пішла на кухню щоб випити чергове пиво. Після моменту як мене кинув Рейн  у мене почалася депресія. Взявши пиво я сіла на стілець та  забила на все, просто, насолоджувалася прохолодним напоєм, який на хвилину спасав мене від депресії. І знову скінчилося пиво, і знову мене заполонила депресія, і знову роздуми про смерть.Я розуміла, що часті запої, невисипання, сльози не можуть витягнути мене з депресії, але я нічого не могла вдіяти. В цій ситуації я була безпомічна.
     Все!Я прийняла рішення. Нехочу більше мучитися в цьому світі! Надоїло! Я вирішила покінчити своє життя самогубством!
    Але до мого для народження лишився один місяць.Ну потерпи трошки!- говорила я собі в думках і вирішила ще почекати до дня народження.
    
     21 Жовтеня 2000
    Кейт
   Сьогодні я йду на роботу. Я працюю бібліотекарем.Цілими днями дивлюся на книги. І вже просто зненавиділа їх.
      На роботу я їду потягом і кожен день дивлюся на щасливих людей, які радіють життю, а я в куточку одна-одна самісінька сиджу, і допиваю пиво. І знову ця зупинка. І знову цей дім. І знов мій Рейн ніжиться у ліжку з моєю колишньою подругою Джелі. І знов серце б'ється швидше . Я думаю : скоріше б вже померти і недивитися на цих жалюгідних людей, подругу і кохану людину , які радіють, а я сумую.Ох! Як мене це все дістало! Скоріше б уже доїхати до роботи! І потяг помчав.
     І ось я уже сиджу у бібліотеці і спостерігаю на книги. Але що це? Привезли нові книги? І тут мене зацікавила одна книга, яка мала назву "Смерть чи життя?" . Взявши до рук книгу я одразу почала її читати. Неймовірна книга. Я захоплююся кожною сторінкою, кожним реченням, кожним словом, кожною буквою. Ця книга була про непросту долю сім'ї , а верніше дівчини, яка була, ну просто, копією мене.І тут я зрозуміла, що я уже читаю останню сторінку і почуття смутку переповнюють мене. І ось кінцівка, і ось дівчина помирає, і ось все.
    Сиджу я і дивлюся в вікно. І тут заходить мій Рейн. І я розгубилася, а він здивований підійшов до мене і сказав: Кейт , що з тобою? Ти наче зблідла!
І тут хвилина тиші.... Я не могла вимовити жодного слова, а він продовжив : Кейт у тебе жахлий вигляд. Ну так що сталося?
Я: Рейн навіщо ти прийшов? Вирішив познущатися з мене?
Мені і так боляче без тебе!
Рейн: зрозумій ми не можемо бути разом . Я тебе не кохаю .. (і зачинив двері)
І холод заповнив моє серце. І ніби я уже померла душею....
   Ми були щасливі з Рейном , але , нажаль, один момент просто зіспсував ці хвилини щастя .
Згадаю ці дні, коли ми були разом..