Олег Шолохов

2023-01-17 10:29:59

Натхнення

Думки вголос, Різне, Особисте

Натхнення Перше, що спадає на думку при згадці натхнення - це зимовий ліс оповитий нічною пітьмою, де в самому його серці тліють ледь живі вугілля, наче перші строчки вашої роботи. Його жар і висота багаття залежить від кількості мандрівників, що вирішили відвідати тутешні - творчі місця. Кожен мандрівник - це людина, яка вирішила зайти і дізнатися, що ж являє собою це слабо тліюче вогнище. Чи картина це, чи вірш, можливо проза; неважливо яким із цих чудових проявів душі ви вирішили поділитися з холодним, темним, сніжним світом. І не важливо чи сподобається мандрівникові те тепло, що дарує маленький осередок. Вирішить він підкинуть пару сухих гілок, для більшого тепла і високого багаття. Або ногою насипе снігу зверху, щоб погасити і без того слабке тепло натхнення. Єдине що важливо, щоб навіть під натиском постійних снігопадів, під натиском бурхливих стихійних завірюх, сила вогнища не згасала. Ледве вловиме, з дрібними іскрами та тьмяним блиском, він прагнув розгорітися до небес, щоб увесь світ зміг зігрітися від його тепла. Від вашої роботи! Творіть, пишіть на радість свого серцю та поклику душі. Особливо зараз, в час ще темніший та страшніший, ніж було раніш.

207