Натхнення Перше, що спадає на думку при згадці натхнення - це зимовий ліс оповитий нічною пітьмою, де в самому його серці тліють ледь живі вугілля, наче перші строчки вашої роботи. Його жар і висота багаття залежить від кількості мандрівників, що вирішили відвідати тутешні - творчі місця. Кожен мандрівник - це людина, яка вирішила зайти і дізнатися, що ж являє собою це слабо тліюче вогнище. Чи картина це, чи вірш, можливо проза; неважливо яким із цих чудових проявів душі ви вирішили поділитися з холодним, темним, сніжним світом. І не важливо чи сподобається мандрівникові те тепло, що дарує маленький осередок. Вирішить він підкинуть пару сухих гілок, для більшого тепла і високого багаття. Або ногою насипе снігу зверху, щоб погасити і без того слабке тепло натхнення. Єдине що важливо, щоб навіть під натиском постійних снігопадів, під натиском бурхливих стихійних завірюх, сила вогнища не згасала. Ледве вловиме, з дрібними іскрами та тьмяним блиском, він прагнув розгорітися до небес, щоб увесь світ зміг зігрітися від його тепла. Від вашої роботи! Творіть, пишіть на радість свого серцю та поклику душі. Особливо зараз, в час ще темніший та страшніший, ніж було раніш.

Попаданці/ісекай – дуже популярний нині жанр писемності і не тільки. Свого часу, я сам грішив любов’ю к даному розділу літератури, перечитавши багато творів на цю тематику. До того часу, поки не перенаситився різноманітними жертвами автомобільних аварій. Після довгого відпочинку від ісекаїв, сам вирішив написати щось подібне, але у своєму стилі, та по можливості з розривом шаблонів. Коли ж тільки приступив к створенню всесвіту і правил свого світу, вирішив пригадати, коли я вперше зіткнувся з мандрівником серед світів. Трапилось це приблизно сімнадцять чи вісімнадцять років тому. Мої батьки, безустанно намагалися привити мені звичку і любов к читанню, але кожна їх спроба була марною. До тих пір, поки батько не ризикнув, і не дав маленькому хлопчику доросле фентезі о «Пригодах Річарда Блейда». Дж. Лорда. В той час, я і не міг подумати, що бувають книги написані подібним образом і мали несподівано цікавий сюжет, як для мене того віку. Самі посудіть, непереможний і великий Арнольд Шварценегер, кумир мільйонів хлопчаків, переноситься із екрану телевізору, до друкованих слів товстої книги. Для мене це була несподівана приємність. Особливо після епопеї про «Спартака», «Срібних підсвічників» та «Приступних покарань». Річард Блейд – спеціальних агент підрозділу МИ6-А, непереможний герой, який своєю бронзовою сокирою вбиває монстрів та лиходіїв, завжди ратуючи красиву дівчину з біди. Найвибагливішу мрії хлопця підліткового віку, де з завзяттям можна переносити себе на місце героя і насолоджуватися неймовірними пригодами по багатьох, не менш неймовірних, світах. Нехай його пригоди і історії не несуть в собі глибинного підтексту і міркувань о моральних принципах, чи світових проблемах. Активні и цікаві пригоди Блейда, саме те, що потрібно, аби розслабитися і відволіктись від сірості, жаху і темряви буденних днів. Кожна історія, кожна книга – це новий світ, нові герої та правила. Які об’єднує лише Річард Блейд і його машина для мандрівок серед світів. Це не рецензія чи відгук. Лише спогади приємного минулого. Дякую за увагу.

Містика/Жахи Дитяча література Різне Добірки За популярністю За оновленнями Новинки Бестселери Додано 08.04.22 21:56:06 Чорний загін. Глен Кук Доброго вечора. Ми з України! Декілька років тому, на блошиному ринку, мені на очі потрапила затерта обкладинка с гучною назвою «Чорний загін», за авторством Глена Кука. Нажаль і сором, книжка так і лежала чекаючи свого часу на полиці серед багатьох (прочитаних) інших. І вже, як мої руки дотягнулися і до неї, моє враження було досить приємним. Як виявилось після прочитання – це ціла серія книг, з одинадцяти романів (може вже більше, давно не слідкував за оновленнями). На щастя, книга в моїх руках, якраз була першою із серії. Чесно кажучи, імена котрі письменник використовував, в самому початку читання, здавалися мені не дуже звучними для подібного жанру. Мовчун, Гоблін, Масло, Костоправ та інші, підходять для якоїсь злодійської романтики, але, повторюсь, це лише на мій розсуд. Прочитавши трішки далі, письменник дає обґрунтування подібним кличкам. Чорний загін, на те і чорний, що туди приходять всі, у кого за спиною історії, які він не хоче розповідати. Тому ім’я, прізвища, минуле та сподіяні гріхи, залишаються в тому – іншому житті, до Чорного загону. Це вже не кажучи,що для тутешніх магів, розкриття свого справжнього імені, рівноцінне самогубству. Загалом мені імпонує стиль письма та активність сюжету цього письменника. Особливо яскраво відображається жанр темного фентезі, тут взагалі відсутні світлі кольору оповідання, лише багато відтінків темряви. Кожен із герої має за спиною багато створеного жаху, і він не зволікає додати до них ще кілька «перемог». Навіть діалоги виблискують рідкісним чорним гумором, та зневагою до життя людей, що не є членами загону. Щодо сюжету, не можу сказати, що він має під собою унікальні основи, або дуже яскраві елементи. Скоріш, він досить передбачуваний, але не менш цікавий, з постійною інтригою того, хто із головних героїв загине в наступній сцені. Не вибагливим цінителям жанру, або тим хто лише хоче ознайомитися з ним, рекомендую до ознайомлення. Дякую за увагу. До наступного разу.