У житті кожної (ладно, майже кожної) персони наступав переломний момєнт. Раптом мозок видавав доконаний і беззаперечний факт - треба щось з собою робити.

Для особливо спраглих цей строк приходив тут і зараз - без дозволу відкладати ці справи у довгий ящик.

У Ксюші все відбулося спонтанно - як спалах осяяння. Оскільки за гороскопом вона була вєсамі, то перш за все вона стала на вєси. Після того як Ксюша зважилася фізично, то зрозуміла, що час зважитися і морально - твердо взяти курс на похудать.

Надалі її мозок, як спраглий звір, почав отримувати інформацію про окреслену ціль - фонтаном ідей з інтернету, гейзером порад від подруг і нарешті водоспадом інформації від блогерів з тік-току.

Зрозумівши, що попереду важкий шлях, дух Ксюші пройшов три класичні стадій: відторгнення, торг як на базарі та зрештою прийняття невідворотного.

Після цього дівчина взялася за планування - розписала у блокноті групу вправ на біцепс, комплекс підходів на тріцепс, вправи на колінну чашечку, фаланги пальців, ахілове сухожилля, меніск - усе до деталей. Записала у блокнот, коли буде їсти, грушку, коли пити молочко, а коли про їжу буде лише думати.

Втім, як завжди, перед вирішальним кроком у світле майбутнє, у голову приходить геніальна (як тоді здається), але зрадлива (як тверезо виявляється пізніше) ідея. У Ксюші ця ідея вмістилася у лаконічний вираз: клин треба вибивати клином, який трансформувався у: переїдання треба вибивати переїданням.

Через мить на столі були еклери, какао, смажена курка з яблуками, бутерброди з ікрою, салат з креветками, пачка майонезу з... (просто пачка майонезу), сало, голубці, холодець - все чим зміг розжитися холодильник.

На прощання зі своїм безпутним образом жизні Ксюша лише облизнулася. Невдовзі кухонний стіл став порожнім, а шлунок Ксюші просто став. Під вечір він почав видавати оди, симфонії, часом з нього доносилися завивання собаки.

Коли концерт скінчився, Ксюша взяла свої конспекти, перекреслила сьогоднішній день, плюнула на свою геніальну ідею, і перенесла всі свої дієтичні та спортивні плани на завтра.

Потім вмостилася на ліжку, закрила очі і з жахом подумала, що "завтра" - це майже синонім слова ніколи. Особливо коли завтра - це понеділок - Всесвітній день усіх грандіозних, проте невтілених планів.

Вона миттю підвелася з ліжка, зробила три присідання і задоволено сунула дулю у вікно. Показуючи місяцю і зорям свої рішучість.