В чернетках душі
Інтернет життя загублених
Людина і маска
Не існує
Людина і маска
Чи може людина, завжди посміхатись?
Криючи за масками той біль,
Враз у раз, ховатись та ховатись,
Від людей, що кладуть на рани сіль.

Проблеми ховаючи у шатах,
Душевно-хворою стає вона.
Один лиш раз підірвавшись на "гранатах",
Закритою стає її душа.

На лиці та посмішка фальшива,
А в очах біль, несамовитий біль.
Їй так підтримка важлива,
Щоб заспокоїти душевну заметіль.

© Ріна Колос,
книга «Підліткова деградація».
Коментарі