НЕ
Особисте, Думки вголос, Новини
Моя ніжна, тендітна улюблена….
Всі тебе люблять, всі тебе цінують, всі тебе поважають…
Повага оточуючих - це добре, але тобі б знайти “спутніка по жизни”...
Боляче.
Важко, гірко і боляче.
Роздирає неправильністю зсередини.
Я втомився. Говорити хто я є, добиватися поваги, огризатися. Тому що нема в людей культури, нема розуміння, що місгендерінг - це пекельно боляче.
І нехай там тіло - його складно змінити, там багато різноманітних формальностей, на те треба прорва часу. Але ж ніхто навіть не намагається зрозуміти тебе в прагнені називатися власним гендером та іменем. Цей довбаний причеплений деднейм, цей довбаний граматичний рід.
Бо навіть якщо одягнешся так, як воно має бути, тебе все одно місгендеритимуть.
З днем народження мене)
І найдебільніше тут те, що перший же День народження, коли я насправді знаю чого я хочу від себе та світу обернувся тихою істерикою саме з цього приводу. Ну... відносно тихою.
Певно, коли щось болить, то воно не відпусте. Доки не загоїться.
#Трохи_занадто_емоцій