Життя — складне і непередбачуване. Кожного дня підкидає все нові сюрпризи. Воно іде поряд з нами, крок у крок, із поплічницею Долею попідруки. Ламаючи старі та будуючи нові плани щодо нас.

Буває, що не все йде гладко. І хочеться віддати останнє, щоб повернутися до того моменту, коли зародився корінь проблем, та виправити помилки. Але ми, навіть, не здогадуємося, чим може обернутися наївне бажання покращити своє майбутнє.

Книга "Обхідник" Владислава Безлюдного якраз з розряду таких, що наштовхують на подібні роздуми.

https://www.surgebook.com/fixer11/book/obkhidnik

Вона завершена, та має обмеження 18+.

Головний герой, Сергій — звичайнісінький хлопець. З типової сім'ї. У якого, здавалося б, клопотів не так вже й багато. Та все ж, життя його складалося не просто. З однієї сторони - "батя — алкаш, виліт із кількох робіт", з іншої - "хата від бабки"," дівки з'являлися", "заробити на халтурах не влізаючи в кримінал умів". Від інших мешканців району він відрізнявся тим, що в юності цікавився явищем та практикою свідомих сновидінь. Але, мабуть, швидко розчарувався, не отримавши бажаних результатів. І одного разу, коли прийшов після чергової "халтури" додому, хлопець, дивлячись на гору книжок того періоду свого життя, визнав їх "шизотеричним маренням", котрого потрібно позбутися. Важкий, насичений робочий день, товариш Дімка зі своїми зізнаннями в почуттях до касирки Інни — втома хвилею накотилася на нього. Сергій і не помітив, як поринув у обійми Морфея...

Ось з цього моменту сюжет починає розвиватися динамічніше. Автор реалістично відтворює відчуття головного героя при переході з дійсності у світ сновидінь. Межа здається зовсім тонкою, наче вуаль. І такою ж міцною, як гартоване скло, для тих, хто без спеціальних навичок намагається перетнути її.

Потрапивши по той бік свідомості, Сергій розуміє, де учинився. В уявному світі, з невідомих причин, зустрічається з дівчиною, яка подобається його товаришу, та замовляє словечко за нього. На ранок, взагалі забувши про нічні пригоди, хлопець без сніданку мчить на роботу. Отямлюється вже під обід, коли організм прагне поживи. Так він опиняється в кафе "Резеда", де на очі трапляються знайомі, які вже закохані — Дмитро та Інна. Головний герой одразу згадує про сон, починають закрадатися думки, що це не випадковість.

Повторити спробу трансферу вдається не одразу. Уявивши себе мало що не Богом, Сергій суттєво впливає на долі оточуючих, отримуючи від процесу неабияке задоволення. Це триває доти, доки про його діяльність не дізнаються "обхідники". "Дві тіні" приходять, щоб пояснити, яких наслідків слід очікувати після проявів його свавілля. Звісно, хлопець, котрий впевнений у своїй безкарності, просто ігнорує їх. Що пізніше відбивається на рідних на близьких головного героя. Тоді Сергію надається шанс все виправити, та вступити до лав обхідників. На що він погоджується.

На цьому книга завершується. Залишивши без відповіді купу запитань, які доведеться доосмислити самостійно.

Письменник посягнув на складний метажанр. І цілком впорався з ним. Продумано наділивши персонажів простими характерами, із звичними суспільними проблемами — вибудував легкий для сприйняття, знайомий кожному світ. Поєднавши з таємничим, до кінця невивченим підсвідомим. Завдяки протиставленню літератору вдалося поглибити зміст твору, надати йому переконливості.

Тож, усім прихильникам наукової фантастики варто зазирнути на сторінку пана Безлюдного, щоб почерпнути щось нове, цікаве, ірреальне.