Вічний страх - дарувати даремне.
МАЮ РАЦІОНАЛІЗМ
Моя мила художниця...
На посиденьках
5:27
НЕ СПРИЙМАЙ СЕРЙОЗНО
Я хочу тебе...
100
ЧИТАЙ МЕНЕ
МОЇ ПОСТРІЛИ НА МОРСЬКИЙ БІЙ
На посиденьках
На посиденьках, де так хочеться мовчати,
Був настрій, коли хочеться торкнутись.
Між нами автор стільки напускає чаду,
Немов би хтось-таки залишиться забутим.
Його жене необдумане сказане,
А в мене просто настрій слухати і чути.
Не вважай це спонтанним разовим,
Це ще одна розмова, тримаючись за руки.
Поки віршовано,
          тож занотовуй, поки сама вдома.
Цензор знов зведе судома,
Сонце, ну що воно?
В мене тепер невиліковно.

Наступний день
Був настрій, коли хочеться забрати.
Є враження, що час усе владнає,
Все прийде,
                        як натякне сценарій.
© Олег Шаула,
книга «Ти - мій листопад.».
Коментарі